Життя і перехід LifeSense

Головна / Сонети / Життя і перехід

Життя і перехід

Сонет 42

Усі ми йдем назустріч власній смерті,

Що лиш земне увінчує життя?!

Не варто гаять час на каяття!

Тримаймо наші душі розпростерті

Миттєвостям – між ними грані стерті –

Що нас ведуть невпинно в майбуття,

Минулі ж миті кануть в небуття,

Немов зернини, жорнами розтерті.

Ми є лиш те, чим в цю єдину мить

З навколишнім обмінюємось світом,

Де крім поверхні є ще глибина,

З бажанням неодмінно зрозуміть:

Яке вино в житейську чашу влито,

Чи стане сил допить її до дна?

18.07.2003 р.

Сонет 191

Якщо слабіє дух – людина гине,

Хоч тіло ще, здається, може жить,

І вірою, і правдою служить,

Допоки дух це тіло не покине!

Бува і так, що дух це тіло скине,

Коли його пора вже полишить,

Зібрати душу, в Небо поспішить,

Мов птах, котрий завжди у небо лине!

А ще бува в людини дух такий,

В котрого тіло юне на віки,

Оновлюване духом безустанно!

Це – творчий дух, розвинений, стрімкий,

Що творить на віки і залюбки!

Живе він в тілі тім, що вік не в’яне!

17.04.2004 р.

Всі матеріали сайту, крім тих, де явно вказано джерело даних, є власністю автора Оліфірова В.М. та захищені законом України "Про авторські та суміжні права". Використання матерiалiв дозволяється за умови посилання (для інтернет видань - гiперпосилання) на www.lifesense.com.ua з зазначенням автора.