    
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
Головна /
Сонети /
Актуальні задачі
 Актуальні задачіСонет 211
У кожного в житті своя дорога,
У кожного в путі свої світи!
Зумій в дорозі цій себе знайти,
Зумій на цій путі впізнати Бога!
Щомить така нам випадає змога,
Тож варто завше пильність берегти,
Не розминутись, мимо не пройти,
Збагнуть: це головна душі вимога!
Життя прожить – не поле перейти!
Любов’ю серця у Путі світи,
Навчись не проминати основного!
Закони Божі прагни осягти
В Путі до заповітної мети –
То й буде найяркіша перемога!
14.05.2004 р.
Сонет 223
Не проси погибелі у Неба
І її ніколи не твори!
Все живе єство боготвори –
То найперша для душі потреба!
Не проси у Господа для себе,
Лиш слова подяки говори!
Все завчасно бачить Бог згори!
Віда Бог, що дать людині треба
Через досвід, образи, думки,
Лиш би нам сприймать їх залюбки,
Відділяти те, що нас негоже!
А критерій в тім обрать який?
Світ живе Творцеві завдяки,
В радості й гармонії все Боже!
27.05.2004 р.
Сонет 228
Жінкам би від мужчин навчитись брати
Не все, а тільки те, що треба їм.
Та як з бажанням справитись своїм
Узять одразу все, ввести у трати?!
Мужчинам би, звичайно, варто знати,
Як потрафлять красуням неземним,
Бажанням їх насущним, не чумним,
І відать, що обранкам варто дати!
А ще б усім замислитись над тим,
Як нашу Матір – Землю берегти,
Як, беручи, їй болю не завдати,
Як з Батьком-Небом, мудрим і святим,
Висот найвищих духу досягти,
Як мудрим, сильним, щедрим, добрим стати!
1.06.2004 р.
Сонет 237
Щодня нам доля посилає знаки:
Як діяти, постійно натяка.
Не варт вважати: доля – не така,
У ній немає Божої відзнаки!
Покажчики, знамення – то ознаки,
Що доля – перемінлива, швидка,
І варто бачить світло маяка
Своєї долі з почуттям подяки
Творцю за те, що доля – не крихка,
Лише слідкуй: одвічна і тривка,
Везе в майбутнє ліпше від коняки!
Пильнуй! З розмови, з книжного рядка,
У сні, в думках знамення виника!
Тренуй чутливість ліпше дровиняки!
10.06.2004 р.
Сонет 239
Навчімося робити все свідомо:
Свідомо мислить, слухать, говорить,
Свідомо діять: розвивать, творить,
Вивчати те, що нам ще невідомо.
Людині літній, люду молодому –
Всім відчуття потрібно нагострить,
У дії все найліпше відтворить:
Нам майже все з народження відомо!
В буддизмі-дзен експромт – найперша річ!
Свідомість – день, а підсвідомість – ніч:
В дзен починають діять підсвідомо!
В двох принципах немає протиріч,
Коли ж уму сіяє трійко свіч –
Ще й надсвідомість – отоді ми вдома!
12.06.2004 р.
Сонет 241
Коли у серці з Господом не ходим –
А Бог нас наставля на Путь щораз,
Щомиті нам дає дороговказ –
То, мов сліпі, з Путі, буває, сходим:
Чи власне тіло у оману вводим,
Чи прагнем почуття ввести в екстаз,
Чи чийсь вбивать виконуєм наказ,
За грань людську і Божу переходим,
Дивуючись: звідкіль той СНІД, мов сказ?
Чом туга серце обручем стиска?
Чом далі в морок, кут глухий, заходим?!
То де ж та перепона виника,
Котра до Бога нас не допуска?
Збагнім: чи Бога в серці ми знаходим?!
13.06.2004 р.
Сонет 255
Освоївши енергій плин космічних,
Вібрацій тіл досягши висоти,
Надавши дії духу чистоти,
Позбутись можна всіх проблем кармічних,
Болячок всіх звичайних і незвичних,
Вірніше відшукать орієнтир
До головної, чільної мети,
До цілі йти не по шляхах дотичних,
А по прямій, і сил не берегти,
Аби в путі гармонію знайти
В інформаційних і енергетичних
Проявленнях людської красоти,
Проникнути в божественні світи
Енергій первозданних і одвічних!
22.06.2004 р.
Сонет 257
Релігії єдині у корінні,
І істини у Господа одні!
В релігії ввійшли лиш основні,
Доступні в той чи інший час людині.
Учення різні є в людей донині,
Є ті, що між собою у борні,
Хоч Істини бракує у війні.
У що ж панує віра в Україні?
Чи атеїзм настільки вкорінивсь,
Що розвиток духовний припинивсь?
Невже тризуб і прапор жовто-синій
Не вказують: людино, схаменись,
Заглянь в нутро, довкола озирнись:
З Землею, Небом, Богом ми – Єдині!
22.06.2004 р.
Сонет 264
Душі мета – Любов і радість – свято,
Яке ми тільки можем уявить!
На це нам слід себе благословить
Але й трудитись прийдеться багато,
Була б душа на почуття багата,
І прагло б серце ці чуття вловить,
Аби Любов повніше проявить!
У цю мету повірить варто свято!
Повірили?! Стараймось оживить
І душу, й тіло, і думки розвить,
І найповніші почуття плекати!
Чуття Любов’ю прагнім оновить
І Божий світ Любов’ю оповить!
Почнім в цю мить! Не варто більш чекати!
28.06.2004 р.
Сонет 280
Давайте побажаєм депутатам,
Аби не забували про дітей,
Про мам, про стариків, про всіх людей!
Давайте цим дорослим мамам, татам
Закони, справи повелим верстати
Без заполітизованих ідей,
Аби не чуть від них дурних вістей
І радуватись діл їх результатам
У розвої законності і прав,
Не тільки тих, які не відібрав
У них народ, а прав у них багато!
Аби ніхто з них хабарі не брав,
Жив на одну зарплату і не крав,
Щоб весь народ із ними жив багатим!
23.07.2004 р.
Сонет 281
Ви можете відкрито глянуть в очі,
Людину стрічну поглядом зустріть,
Потрібним словом душу їй зігріть,
Забарвить чорно-білі дні сорочі
В веселки кольори, і приторочить
Усмішку на лице їй, перестріть
Її печаль і сум, аби згоріть
Усім жалям, їй щастя напророчить?!
Змогли?! Так значить, Вас Любов єдна,
Вам душу світлом сповнює до дна,
А страх ніколи серце не підточить!
Душі бездонна чиста глибина
Всі острахи і смуток поглина!
З путі Любові Вам уже не збочить!
24.07.2004 р.
Сонет 291
Господь усе придумав геніально –
За мить, за ряд століть, в єдиний раз?
Тоді, щоправда, був відсутній час:
Господь, по суті, мислить моментально!
Задумане Він втілив епохально,
Аби пізнати світ цей через нас!
Творіння акт – немислимий екстаз –
Мікроскопічно і монументально
Заповнив світ мільярдами прикрас!
Цей акт творіння – всім дороговказ:
Розвинути свідомість максимально,
Світ пізнавать, допоки зір не згас,
Творити, розвиватись повсякчас
Красиво, гармонійно, досконально!
4.08.2004 р.
Сонет 298
В народів формувалась віра в Бога
Іще в часи глухої давнини:
Здавен в Праматір вірили вони –
Творця Єдиносущого, святого!
Відсутні сумнів чи пересторога
В богах були в дітей до сивини,
Аж поки грози смути чи війни
Із молитвами пастиря чужого
Не почали відволікать людей
В бік іновірних зманливих ідей!
З тих пір веде по манівцях дорога:
Боятись Бога люди почали,
Страх у серцях донині донесли!
Пора вертать до Отчого порога!
7.08.2004 р. |
|
© 2024 Оліфіров Віктор Миколайович. Всі права захищено.
|