    
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
Головна /
Сонети /
Плетива та вінок сонетів
 Плетива та вінок сонетівПлетиво сонетів – поетична вправа
Сонет 901
Сонетів в’язка – поетична вправа:
У першій квітці світло виника,
У другій – слово в серце проника,
А квітці третій – плоть не худорлява!
В четвертій квітці – кобзаря поява,
Лунає кобзи музика тремка!
Веселка п’ятій пелюстки ласка́.
У шостій квітці – до властей заява.
Про цвіт кохання сьома нагада,
Мов на Купала у вінках вода!
Не в’яне восьма: тлінність – лиш уява,
Бо жодна мить Життя не пропада!
Про це з Любов’ю Вам розповіда
Сонетів в’язка – поетична вправа!
11.11.2005 р.
Сонет 902
Сонетів в’язка – поетична вправа
При світлі дня, вечірньої свічі.
Натхненно Муза світить і вночі
Усім, для кого слово – не забава,
А путь до світла знань, стрижнева справа
Всього життя, до Істини ключі
І незамінні для ума харчі,
Душі алмазів золота оправа!
В потоках світла з Центру – Божа суть:
Знання, Любов потоки ці несуть!
Господні іскри – безперервна лава –
Живі клітини в Вічність вознесуть!
Осяє словом Божих хвиль красу
Сонетів в’язка – поетична вправа!
12.11.2005 р.
Сонет 903
Сонетів в’язка – поетична вправа:
У стислій формі– безкінечний зміст,
У сталій нормі – незабутній вміст,
Поета сповідь читачеві брава!
В ній словом віщим обманути права
Поет не має, проявивши хист,
І не тому, що не почути свист,
Коли сонет – неїстівна потрава!
Чудесним має буть сонет з вінка!
У нім лунає музика дзвінка –
Вкраїнська мова, древня, величава,
Струмком од серця в серце протіка!
Читачу! Хай у серці не змовка
Сонетів в’язка – поетична вправа!
10.11.2005 р.
Сонет 904
Сонетів в’язка – поетична вправа.
Як щодо вправ для тіла, для хребта
Або до страв на користь живота,
Де все корисне: страва і приправа?!
Бо тіло – храм душі, а не хирява
Тілесна плоть! На прикладі Христа
Збагнімо: плоть, як і душа – свята,
І воскреса, Ісус то чи Варавва!
Здоров’я змалку варто цінувать,
У вправах дух і тіло розвивать,
Щоб ріс хребет рівненьким зліва, справа!
При вправах варт сміятись і співать!
А посприяє дихать поспівать
Сонетів в’язка – поетична вправа!
10.11.2005 р.
Сонет 905
Сонетів в’язка – поетична вправа:
Рядки вібрують на тонкій струні,
Як і колись в козацькій стороні:
Пала вечірня в небесах заграва,
Співа кобзар – у козаків виправа –
Увись, у простір Всесвіту, пісні:
Веселі думи чи тремкі, сумні.
Дзвенять народні пісня, слово, слава!
Відгукується Всесвіт-далина:
Звучить струна всесвітня головна,
Бринить вселенський тон, дзвенить октава!
І доки пісня кобзаря луна,
Реальність світу змінює сповна
Сонетів в’язка, поетична вправа!
13.11.2005 р.
Сонет 906
Сонетів в’язка – поетична вправа:
Дум не зелених пошук – золотих!
Осінній день знебарвлений затих,
Спустилась ніч на землю – чорна ґава.
В сонет вповзає думка сіра, млява ...
Ловлю, мов мишу кіт рябий – не встиг!..
Спустошив ум... Безбарвний, ум застиг ...
Впливає Муза – різнобарвна пава:
Рожевим сяйвом мій сповняє дух,
Плоть помаранчем очища худу,
Зціляє жовтим, освіжа яскрава
Зелена рунь; з блакиті в синь іду,
І у ліловім Істину знайду:
Сонетів в’язка!? Поетична вправа!..
13.11.2005 р.
Сонет 907
Сонетів в’язка – поетична вправа.
Не вправі цій питання мов рішать,
Однак, бува, чиновники грішать,
Чи голова в них, бідолах, дірява,
А чи ціна питання кучерява?
Чини ці вчити мову не спішать,
А замість вчить – полеміку вершать,
Язик в них – мова, а народ – орава?!
Чи доки в школах мову дітвора –
Носій Любові, радості, добра,
На чім стояла і стоїть держава –
Заучить добре, не мине пора
Питання мов?! Міркує з-під пера
Сонетів в’язка – поетична вправа!
12.11.2005 р.
Сонет 908
Сонетів в’язка – поетична вправа.
Любовні вправи – діло молоде!
Коли кохання в серці розцвіте,
Між двох сердець міцніє переправа:
Кохання човник в райських плавнях плава,
Та од судьби не дітися ніде,
І от весілля двох сердець гряде:
Батькам і Богу про Любов об’ява!
Вже молодят удвох Життя ріка
Вперед несе! Вони – в руці рука –
Здолають все, чи вир то, чи заплава!
Аби любов не стрілася гірка,
Хай Вам послужить світлом маяка
Сонетів в’язка – поетична вправа!
16.11.2005 р.
Сонет 909
Сонетів в’язка – поетична вправа,
Вінок з кульбаб – весела весняна,
З барвінку – літня, а бува й сумна:
Сплетуть вінки, як стрінеться кістлява:
Хто вірить в смерть, його чекає лава.
Та в світі є людина, й не одна,
Хто воскрешає душу – як вона
Відповіда, що їй Земля цікава –
В нове нетлінне тіло молоде!
Душа з Небес на те свідомо йде,
Дарма, що спершу плоттю худорлява!
Вже в Україні вік новий гряде!
Життя земне у Вічність поведе
Сонетів в’язка – поетична вправа!
13.11.2005 р.
Плетиво сонетів про бізнес
Сонет 2173
Збагнім, чи може бізнес буть етичним,
Як етики замало в площині
Властей державних? Хочемо чи ні,
Окиньмо взором, трішки саркастичним,
Як трибом непростим, аполітичним
Вершить діла люд зрілі, визначні,
Здебільшого ледь знані, чи й гучні
Законно, вправно, розумом практичним!?
В стосунках: «ти – мені, а я – тобі»
Є етика?! Розгляньмо, далебі,
Серденьком, чи й умом аналітичним
Із досвіду, набутого в судьбі,
Чи груші виростають на вербі?!
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
20.10.2009 р.
Сонет 2174
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?
На тему цю достатньо вже ідей!?
Багато що залежить од людей:
З характером жорстким, психопатичним,
Із норовом різким, чи апатичним –
Будь українець Ви, чи іудей –
До етики далеко… Чи з грудей
Серденько світить сяйвом романтичним,
Ліловим в світ довколишній завжди, –
У щастя мить, в годиноньку нужди, –
Керуючись не шалом еротичним –
Любов’ю, що руйнує дух вражди!?
В відносинах між людом назавжди
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
20.10.2009 р.
Сонет 2175
Збагнім, чи може бізнес буть етичним,
Який не був би у державі лад?!
Комусь той лад державний – шоколад,
Хоч суттю є він капіталістичним…
Хтось марить ладом соціалістичним,
Де лиш були державний бізнес, блат,
Проміжки від авансів до зарплат
З видінням вдалині комуністичним…
Колись у предків був общинний стрій.
Малюнки черепків в землі сирій
Ще віють духом давнини містичним…
Куди б не тік потік бажань чи мрій –
Своїх діянь питанням звірмо крій:
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
21.10.2009 р.
Сонет 2178
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
Багацько різних бізнесів бува!..
Хтось тим торгує, що людей вбива:
Зеленим змієм; зіллям наркотичним;
Протиракетним комплексом тактичним;
Жінок чи діток за кордон збува…
Фінал торгівлі – дошка гробова,
Чи доль уламки з виглядом спастичним!
Несправжні ліки, тютюновий дим
До рота пхають навіть молодим –
Це теж фіналом пахне драматичним…
Отак близенько, як од нас Надим,
Оці діла од етики – чудим?!
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
22.10.2009 р.
Сонет 2179
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
Шалений бізнес – політична гра:
Агіток, компроматів мішура
Із завиванням апокаліптичним,
Благ обіцянки з духом схоластичним…
Народний вибір – фікція, мара?!
В народу й нині виборна пора…
Обранцям – бізнесменам прагматичним –
Навряд відома злигоднів жура!
В них тяга до народного добра:
Мов кажани зі слухом акустичним,
Летять на гроші… З криками ж: «Ура-а-а!..»
Народ на площах, наче дітвора…
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
22.10.2009 р.
Сонет 2180
Збагнім, чи може бізнес буть етичним,
Якщо країна зовсім молода,
Але при владі – не одна балда?!
Хай лад цей зветься в нас демократичним,
Живе народ громадсько-політичним
Життям – бюджет, мов у пісок вода,
Кудись тече, міліє, пропада…
Куди – відомо лиш бюрократичним
Народним слугам, та і то не всім!
Порядну владу в Господа просім –
Не отаку, з душком егоїстичним…
За все хвалу Творцеві вознесім,
Та запитання знов оголосім:
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
23.10.2009 р.
Сонет 2181
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
Чи церква – бізнес, чи вона – свята?!
До церкви люди ходять у свята
І в будень – й ті, хто жив атеїстичним
Життям… А дехто й нині єретичним
Йде манівцем… Дух бізнесу вита
І у церквах?.. В них бізнес Бог віта?!
Чи з пісноспівом серць євхаристичним,
З церковних дзвонів бевканням густим
Нечисті духи тануть, ніби дим,
Під куполом матеріалістичним?!
Чи може в церкви буть бюджет худим?!
Міркуймо над питанням непростим:
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
23.10.2009 р.
Сонет 2182
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
Медична галузь – бізнес чи бюджет?
Геть непростий розвинення сюжет
У медицини – їй діагностичним
Розжитись парком би, терапевтичним
Потужним арсеналом дбати б вже
Про стан здоров’я люду – то невже
Нездатні мірам ми профілактичним
Достатньо сил і коштів приділить?
Як медицину надвоє ділить?!
Хіба з бюджетом їй епілептичним
Розвитись можна? Як народ зцілить?!
Розкрить серця духовні, просвітлить!..
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
23.10.2009 р.
Сонет 2183
Збагнім, чи може бізнес буть етичним,
Як бізнес – слово, мовлене із уст?!
Не тими, хто рече сорокоуст –
Актором; красномовцем політичним;
Читцем; проводирем харизматичним;
Учителем... Як є: здоровий глузд;
Відкрите серце, совість – пара узд;
Професіоналізм з умом критичним;
Духовний базис; емоційний гарт;
Натхнення в слові мовленім, азарт;
Спорідненість зі звуком фонетичним –
Прегарно!.. Речник шеляга не варт,
Як славить світ ілюзій не на жарт!..
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
24.10.2009 р.
Сонет 2184
Збагнім, чи може бізнес буть етичним,
Наприклад, бізнес, що „лікує” зір?!
Якщо в людини притупився взір –
Кришталик перестав буть еластичним,
Чи яблуко очне астигматичним
Зробилось?! Окуляри на позір
Припишуть: вигляд мудрий – геть візир!?
Насправді ж око має буть пластичним,
І шістка м’язів, косих і прямих,
Повинні буть розслаблені в німих
Розслаблення сеансах!.. Цим оптичним
Картелем зір людини, як на сміх,
Псується! Ясність зору – в нас самих!..
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
24.10.2009 р.
Сонет 2185
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
Де транспортує нафту, газ труба –
Давно йде міждержавна боротьба!
Хто ринком заправля енергетичним
З запалом індивідуалістичним?!
Той, хто сусіда втілює в раба?!
Забув, яка проклюнулась доба,
Привик трясти дубцем шовіністичним?!
Над континентом прагне панувать?!
Що ж, часу нам не варто марнувать,
Чи діям потурать кабалістичним –
Ресурси власні варто розвивать,
Інакше вік свободі не бувать?!
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
24.10.2009 р.
Сонет 2186
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
Не може без духовності основ,
Збагнімо це, читачу, знов і знов!
Повторимо з акцентом дидактичним,
Що бізнес має буть альтруїстичним;
Готовим до розвою і онов,
Не в розрізі, звичайно, Казанов;
Буть не збитковим – геть маразматичним,
Поліпшувать придатним вміння, хист;
Працівників – шахтар то чи юрист –
Стимулювати розростом фактичним!..
Як Сенс Життя у бізнесі за зміст –
То й з’явиться у нім духовний вміст!..
Збагнім, чи може бізнес буть етичним!
24.10.2009 р.
Сонет 2187
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
Бува, безпосередньо продає
Товар свій виробник – що в кого є.
Цим трибом знаним, натуралістичним,
Торгує люд – продуктом флористичним,
Під лозунгом: „До свого – по своє!”
Але й нова епоха настає –
Торгівля електронна! Невротичним
Походам в магазини не бувать?!
Все будем в Інтернеті купувать
Цим способом, уже не екзотичним –
Комп’ютер буде суму підбивать,
Встигай кур’єрам двері відкривать!..
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
25.10.2009 р.
Сонет 2188
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
Хто любить мандрувати по світах, –
Чи юний подорожник, чи в літах, –
Із бізнесом знайомий туристичним.
Завдячуючи вправам лінгвістичним,
Людина здатна вільно, наче птах,
Бувать в Землі віддалених кутах,
Чи з певним інтересом естетичним
Вивчать культуру націй і племен,
Географічних з’явлення імен,
Чи стать еколого-фауністичним
Експертом, щоби зеленню знамен
Напругу зняти із Земних рамен!..
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
25.10.2009 р.
Сонет 2189
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
Друк грошей – бізнес? Мовите: «Ну да!»
Що ж на купюрі зрить Сковорода?
Хто удостоїв знаком герметичним
З прицілом, явно не нумізматичним,
П’ять сотень гривень – чом тече вода
Нерівно?.. Без банкнот, бува, стражда
Людина з видом геть анекдотичним!
Корисних і дохідних доста справ!
Хто бізнесову путь в житті обрав
Із настроєм, цілком оптимістичним,
Хай вивчить ряд обов’язків і прав,
Аби в ділах ніхто не потурав!..
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
26.10.2009 р.
Сонет 2190
Збагнім, чи може бізнес буть етичним?!
Яким же буде бізнес в майбутті?!
Які в майбутнім випадуть путі
Землянам?! Поглядом футуристичним
Загляньмо в завтра трибом евристичним:
Як в люду просвітління на меті,
То стануть гроші – зайві, і в житті
Ясним все стане, аксіоматичним,
Труд стане благом, радістю для всіх,
Не зможе працювать хіба що псих
З патогенезом епігенетичним,
Як виживе?! Люд житиме в красі,
Любові, Неба всеблагій ясі!..
Збагнім, як може бізнес стать етичним?!
26.10.2009 р.
Вінок сонетів
-1
Завдячуючи пану Віталію Дарибогову
Сонет 2586
Актор – сам Бог, чи Бог дав роль Актору?!
Театр Вселенський – сцена, чи кіно?
Хто в Божий Рай прочинить нам вікно?
Хто здатен на вікні розсунуть штору?
Життя ми граєм з дублем? Без повтору?..
Не варт питання класти під сукно:
Буття Отця в Раю – яке воно?!
Шлях вгору по вузькому коридору –
Довічна путь розвою, розкриття,
Збереження одвічного Життя
У радості, Любові, Вічнім русі,
Єднання з перспективою злиття
Із Абсолютом – Істина Буття!
Світ – сцена-карусель в спіральнім крузі!..
18.02.2012 р.
Сонет 2587
Світ – сцена-карусель в спіральнім крузі –
Об’явить людству завершальний акт!?
Вгадай: за ним – фінал, чи знов – антракт?
Провидці люд утримують в напрузі!..
Час мчить, мов кінь – не лопнуть би підпрузі!..
Вціліє в вознесенні люд?! Не факт?..
В Землі є теж із Всесвітом контракт:
Ряд змін гряде, що не на виднокрузі –
Вже на порозі! Буде, як колись,
Коли атланти геть перевелись, –
Були вони чорняві а чи русі, –
Чи ж виживем, хоч тричі провались
Земля під нами, тричі з неба – блись?!
Нам кращі ролі грати, вірно, друзі?!
19.02.2012 р.
Сонет 2588
Нам кращі ролі грати, вірно, друзі?!
Найліпша роль – життя зіграть своє!
Не кожен роллю власною жиє!..
От хтось – поет: довіку служить Музі;
А хтось – генетик: мітить крильця мусі;
Хтось – повар: то готує, то жує;
А дехто під кінець життя взнає
Призначення, вже будучи не в дусі
Ані здійснить його, ні завершить!..
Буть не собою – певно, що грішить?!
Чи варт спішить оформитись в контору,
Щоб там талан од Бога задушить,
А не творить Любов’ю, радо жить?!
Отож вивчаймо Руни, Веди, Тору!..
19.02.2012 р.
Сонет 2589
…Отож вивчаймо Руни, Веди, Тору,
І Біблію – Старий, Новий Завіт,
Шевченків пам’ятаймо заповіт!..
Між Істин у серцях не буть роздору!
У Істинах докопуймось од здору
До кості! Отакий ще є совіт:
Як любимо себе і Божий світ, –
Як тітка Фекла кумоньку Федору, –
Так в досвід власний Істини введім!
Вони у тілі літнім, молодім
Енергії пробудять здвигнуть гору!
Із добрим ділом до людей ідім,
Любов несімо – щастя прийде в дім!
Довірмося серденька монітору!
24.02 2012 р.
Сонет 2590
Довірмося серденька монітору:
Аби звучать з Землею в унісон,
Серцям не лиш виспівувать шансон!
Серденьку – неупинному мотору –
Не тільки кров потрібна без затору!..
В оцей Землі напруження сезон
Навряд вдягнеш скафандр-комбінезон,
Аби покинуть Земленьку простору,
Що стогне під «культурним» тягарем!..
«Культурний» люд зробився глухарем –
З Землею вже давненько не в союзі:
Як далі купно жить – не доберем!?
Замрімо всяк, мов перед олтарем,
Аби збагнути темпи змін на прузі!
28.02.2012 р.
Сонет
2591
Аби збагнути темпи змін на прузі,
Не досить бачить відблиски зірниць,
Чи падати на сході Сонця ниць!..
Науці цій навряд чи вчать у вузі!..
Ці зміни не лишень у крові й пузі,
У мозку, серці, м’якоті сідниць –
Велике починається з дрібниць,
В геномах, завдяки Небес заслузі:
Ці зміни йдуть в спіралях ДНК!
До них причетна й Божих Сил рука,
Але фільтруймо дію Сил у шлюзі
Свідомості: хай луза ця вузька
Лиш Світлих Сил енергії впуска,
Надавши відсіч Темних Сил нарузі!
01.03.2012 р.
Сонет 2592
Надавши відсіч Темних Сил нарузі,
Підвищуймо вібрації всіх тіл –
Од бур’янів очищуймо наділ:
Хай квіти квітнуть на шовковім лузі –
В душі не буть бездушності обузі!
Любов серденька посадім на стіл,
Невтомні будьмо од Господніх діл,
У радості вершімо їх, не в тузі!
Вібрацій наростає частота,
Тож Гея під орудою Христа
Примусить Темні Сили дати дьору
З планети, щоби села і міста
Преобразились в будні і свята –
Складаймо дяку Богу-кредитору!
01.03.2012 р.
Сонет 2593
Складаймо дяку Богу-кредитору,
Небесній Раті, всім Помічникам
Господнім – всім Одвічним Маякам,
Що роблять на Землі роботу спору,
Для людства незамінну, без повтору,
Щоб Дерева Життя густим гілкам
Знов не зів’яти, майбуття вікам
Могутній підмур в цю закласти пору!
Од Віку Древні, Божеські Сини –
І Їх, і людство, Боже, осіни
Вологою Небесного Йордану
У переддень грядущої весни!
Людино, Богу дякуй не за сни –
За Путь Земну, Творцем довіку дану!
01.03.2012 р.
Сонет 2594
За Путь Земну, Творцем одвіку дану,
Подякуймо і Роду, і батькам,
Трудом одвічним змореним рукам –
До цих подяк щоранку й сам пристану,
І дякувать Отцю не перестану,
Землі, її озерам і річкам,
І океанам, і материкам,
І Всесвіту за арію гортанну,
І Сонечку, і Місяцю вгорі,
І Божій Іскрі в серденька нутрі
За духу гарт і за незламність стану
В цій розвою довічній казці-грі!..
Пошлімо дяку вранішній Зорі
Із центра предковічного майдану!..
01.03.2012 р.
Сонет 2595
Із центра предковічного майдану
Вдивлялися волхви у Неба вись
На Шлях Молочний – СвітлоВодну Вісь,
Сварога-Перуна і Прію-Дану,
Богам рекли молитву неустанну!..
Бувало, й сам, коли на ноги звівсь,
В серпневе небо в сто очей дививсь,
Гадав: чи з неба зіроньку дістану?
Всміхались Лада й доня-дощик Лель,
Промінчиками блискав син-Полель,
Десь падала зоря за небокраєм
У Небуття Всесвітню паралель!..
Не виспіває вповні менестрель:
Що є Нерушним Пупом Світу – Раєм?!
02.03.2012 р.
Сонет 2596
Що є Нерушним Пупом Світу – Раєм?!
Рай-Світло має і Верхи, і Дно –
Вібраціями сповнене судно?!
Центральний Всесвіт є за Раю краєм,
І Сім Світів за Караван-Сараєм…
Та людям не збагнуть це все одно –
П’янить свідомість Істини вино?!
Народжуємось, любим – серце краєм,
У колосі плекаємо зерно,
Колоссям наповняємо гумно –
Везем волами з польового стану!..
Є й Сили Тьми… Із ким ти заодно?!
Засовуючи ногу в стремено,
Спитай себе: «А ким за мить я стану?!»
02.03.2012 р.
Сонет 2597
Спитай себе: «А ким за мить я стану?!»
В пізнанні вічнім білим папірцем?
Всіх люблячим з божественним лицем –
Од погляду такого й сам розтану
Між бризками всесвітнього фонтану?!
Свідомістю просвітленим творцем?
На тлі Землі ледь видним пухирцем?
Блаженним, як котяра їсть сметану?!
Чутливим до людських жалів, страждань,
Вимогливим до здійснення завдань,
Стійким, як личить бути капітану?!
Героєм світових оповідань?!
Якщо бажаєш – вічно юним стань,
Летким, мов пух, міцнішим од титану!
02.03.2012 р.
Сонет 2598
Летким, мов пух, міцнішим од титану
В Людини мають буть і тіло, й дух!
Щоб дух людський од ліні не протух,
Задаймо дисципліну тіла стану:
Робім зарядку денно безустанну
Осібно, купно, й не без молодух,
Як то було у Райському Саду,
Однак не довіряймо більш Шайтану,
Бо згинемо зі Злом у боротьбі!..
Тож вірмо Богу більше, ніж собі,
Ще – вірмо в себе й роль, котру ми граєм:
Розбірливими будьмо у сівбі,
То й збіжжю порадієм, далебі!
Яку ми роль щомиті вибираєм?!
02.03.2012 р.
Сонет 2599
Яку ми роль щомиті вибираєм?!
Невірний вибір в долі – свій, батьків,
Чи чийсь – псує життя вподовж років!
Бува, на ниві не своїй згораєм!..
Кого ми хибним вибором караєм?!
Себе!.. Народи всіх материків
Чи ж так живуть вподовж земних віків,
Як мислить Бог?! Страждаємо, вмираєм,
А не живем в Любові, співчутті!?
Чи Божі цілі маєм на меті?!
То ж чи потрібен бик тореадору?..
Хай нам відважні мрії золоті
Відгадку являть в праведній путі:
Актор – сам Бог, чи Бог дав роль Актору?!
04.03.2012 р.
Сонет 2600
Магістрал
Актор – сам Бог, чи Бог дав роль Актору?!
Світ – сцена-карусель в спіральнім крузі:
Нам кращі ролі грати, вірно, друзі?!
Отож вивчаймо Руни, Веди, Тору –
Довірмося серденька монітору,
Аби збагнути темпи змін на прузі!
Надавши відсіч Темних Сил нарузі,
Складаймо дяку Богу-кредитору
За Путь Земну, Творцем одвіку дану,
Із центра предковічного майдану,
Що є Нерушним Пупом Світу – Раєм!
Спитай себе: «А ким за мить я стану?!
Летким, мов пух? Міцнішим од титану?!»
Яку ми роль щомиті вибираєм?!
04.03.2012 р.
Вінок сонетів – 2
Сонет 3013
Магістрал
Коли скінчить вже людством править лжа?
В чортополоху теж є сім’я, квіти…
В людськім єстві іще живі «совіти»?!
То що тверезо мислить заважа?
В союзі в люду серце і душа,
І розум з духом, щоб благоговіти?!
В шовки зелені уберуться віти,
Та правда на борню не поспіша?
Міркує: перестріть би ненароком
Підступну лжу з її бридким пороком,
Аби загнать лжі зло на пекла дно?!
Хай гибіє, добите вічним строком?!
На те не треба навіть буть пророком,
Щоб знати: де зродилося воно!..
14.12.2015 р.
Сонет 3014
Коли скінчить вже людством править лжа
Із війнами, розрухою, смертями?!
Коли народи прийдуть вже до тями?!
Хто волі, самостійності лиша?!
Є в люду честі, совісті межа,
Що хибними не дасть піти путями?!
Та лжа полює з сітями-снастями
На душі, мізки, спритна, мов лівша!
Чи правдоньку вважає люд шульгою?!
Мо, правда, кривда – ігрища ума?
Лиш в Істини всі праведні одвіти!
Вінком сонетів душеньки погою,
Крім в кого вже душа глухоніма!..
В чортополоху теж є сім’я, квіти…
14.12.2015 р.
Сонет 3015
В чортополоху теж є сім’я, квіти,
Росте на пустирях і без води,
А коло мальв, троянд ще походи,
Аби запрагли щемно рожевіти!..
Хто з Єви прагне люду лжу привити?
Душевна лінь доводить до біди,
Душі ж і духу праведні труди
Людині помагають міць розвити
У творчій праці, іноді – в борні,
Коли заброди в рідній стороні,
Прабатьківські забувши заповіти,
Шукають заробітки у війні,
По випаленій бродячи стерні!..
В людськім єстві іще живі «совіти»?!
14.12.2015 р.
Сонет 3016
В людськім єстві іще живі «совіти»…
Старенькі заздрять молодій ході,
Пригадують: «Були ми молоді,
Та рано довелося посивіти –
У Вітчизняну!..» – І тепер «привіти»
Летять в снарядах, мінах!.. Та тверді
Бійці Вітчизни мають на меті
Мов гниду, вражу нечисть розчавити,
Що експортує на Донбас рашизм,
Осетії принісши, Придністров’ю
Наругу!.. Гад несхожий на вужа,
Що війнами відроджує фашизм
І смерть з багатотисячною кров’ю!..
То що тверезо мислить заважа?!
14.12.2015 р.
Сонет 3017
То що тверезо мислить заважа?!
Ще голови тримають кріпко в’язи,
Міцні хребти і витривалі м’язи,
Що ж роз’їдає мізки, мов парша?!
Кремлівська, і не тільки їх, «лапша»?!
В новинах лжею випечені фрази –
Потік інформаційної зарази!..
Той, хто таємно воєн хід ріша,
Хай знає: все таємне стане явним,
Яким не був би лжі глашатай вправним!..
Та роз’їдає мізки лжі іржа,
Гундосена прокляттям «православним»!..
Щоб світ уздріть реальним, – не уявним, –
В союзі в люду серце і душа!
15.12.2015 р.
Сонет 3018
В союзі в люду серце і душа,
Коли Любов і згода між батьками,
Якщо жінки в ладу з чоловіками!..
В світи дитятко з лона вируша
Спочатку голе, босе, без гроша,
Серцями обігріте і руками
Батьківськими – отак було віками!..
Тож ницому задаймо відкоша,
Ростім діток у злагоді й Любові,
Авторитетним будьмо їм взірцем,
Щоб гідними були в їх діях звіти!
Плекаймо мудрість в думці, дії, слові
В стосунках з дитинчатком-вітерцем,
І розум з духом, щоб благоговіти!..
15.12.2015 р.
Сонет 3019
І розум з духом, – щоб благоговіти, –
Варт подружити з тілом і умом!
В умі думки куйовдяться притьмом –
Роками ум привчають до освіти,
Але уму далеко до просвіти!..
Що для ума являється гальмом?!
Ум ледь дисциплінується письмом,
Все ж од думок неважко осовіти!..
Думки, що денно крутяться в умі,
Повинні люди фільтрувать самі,
Лишаючи перлини-самоцвіти –
І те, що нудно пропагують ЗМІ!...
Хай зір і ум воскреснуть по зимі:
В шовки зелені уберуться віти!..
15.12.2015 р.
Сонет 3020
В шовки зелені уберуться віти!..
По тому, як прогріється рілля,
Зазеленіють рунами поля…
Снігам розталим береги живити
В Карпатах любо – землю оновити!..
Трембіти в горах чути звіддаля…
В садах засніжить квітами гілля,
І час новітні викарбує міти!..
А поки що святитель Миколай
Крокує в горах висрібленим плаєм,
Позаду Мавпа скаче антраша –
Морозить сніг!.. Коза, брехню долай!
Не ти – то ми гуртом її здолаєм!..
Та правда на борню не поспіша…
15.12.2015 р.
Сонет 3021
Та правда на борню не поспіша,
Бо правди не буває в абсолюті!
Вона – й в Любові, і в хижацькій люті,
Коли смолу розпечену з ковша
В горлянку ллють… Є правда й в алкаша,
У бедуїна верхи на верблюді…
Вона – не в переможному салюті!..
На власну правду рідко хто зважа…
Бува, шукають правду й детективи,
І людоньки зневірені прості,
Хоч часто результат вилазить боком…
Чи є в людей на правду перспективи,
Де лжа стоїть у правди на путі,
Чекає: перестріне ненароком?!
15.12.2015 р.
Сонет 3022
Чекає: перестріне ненароком
Хтось долю, – власну місію, – однак
Частенько оминає віщий знак!..
Невдахи обкладаються оброком!..
Лиш ті, хто йдуть до цілі мірним кроком, –
Чи літній муж, чи впевнений юнак,
Чи колектив, чи вправний одинак, –
Долаючи бар’єри не наскоком,
Якщо ці цілі – благо для людей,
Природи, а не зло чужих ідей –
Досягнення все ліпші з кожним роком,
Поради серця чутно із грудей –
Здолають ті, мов велетень Антей,
Підступну лжу з її бридким пороком!..
15.12.2015 р.
Сонет 3023
Підступну лжу з її бридким пороком
Плекають ті, у кому совість спить,
Хто гідність, честь запрагли в злі втопить,
Для кого це не виявилось шоком,
Хто дружбу, вірність, не моргнувши оком,
В ділах негідних встигли розгубить,
Ті, хто й Любов сподобились убить,
Понехтувавши даним Їй зароком!..
Любов не купиш, як би не хотів!!!
І совість не очистиш покаянням,
Якщо вона – під чоботом рядно!
Не знайдеш дружбу між нових гуртів!..
Оцінку дай своїм словам, діянням,
Аби загнать лжі зло на пекла дно!..
16.12.2015 р.
Сонет 3024
Аби загнать лжі зло на пекла дно,
Тре розібратись спершу з пеклом, раєм!..
Релігію собі не вибираєм –
Це не квиток у будь-яке кіно!..
Релігії з’явилися давно,
Багацько їх вита над рідним краєм!..
Та навіть в мить, коли враз помираєм,
Холонучому тілу все одно,
Які над ним виконують обряди,
Чи плаче, чи регочеться рідня,
Яким могила вкриється нагробком!..
Загробного життя живем заради???
Про рай і пекло Вчення – суть дурня!
Хай гибіє, добите вічним строком!..
16.12.2015 р.
Сонет 3025
Хай гибіє, добите вічним строком,
Все те, що лживий зрощує посів!
Омани релігійних голосів
Відкинь – йде інформація потоком:
В ній еммером,
еаром, еароком
І еароном
часточки часів
Зовуться, що Матерії засів
Одвіку творять! Поцікавсь наробком:
Реальності Ученню присвяти
Хоч рік, щоб світло Істини найти!
Релігії ж займаються заробком!..
Міркуй: чим може душеньку спасти
Розп’яття – срібні на цепах
хрести?!
На те не треба навіть буть пророком!..
16.12.2015 р.
Сонет 3026
На те не треба навіть буть пророком,
Аби відчути: в лаврі – вражий дух!
Не там, де мощі у печер ряду
В строю – а там, де ризою-шлафроком
Прикрився той, хто мізки вражим соком
Напоює, всіваючи вражду:
Під московитську гопкає дуду
Із диригентом – куцим недоробком…
Козацький Дух за пруг прославив Січ!..
Трипілля Дух являє диво віще!..
Срібнив дух амазонок стремено!..
Дух переможе лжу – про це тут річ!
З корінням Духу познайомся ближче,
Щоб знати: де зродилося воно?!
17.12.2015 р.
Сонет 3027
Щоб знати: де зродилося воно, –
Людське життя, із радістю, жалями,
Землі, світів, – фарбуймо білі плями!
Їх розміри – не з макове зерно!..
Куди поділось «Ноєве судно»?
Що криється під «темними» полями?..
Хтось платить «інформаторам» рублями,
Хтось – доларами, правду під сукно
Сховавши…Тож фільтруй усе, що сіті
З інформаційних тралячи боліт,
У мізки ллють – по вінця вже діжа!
Багацько що цікавого є в світі!..
В серцях лишить вінок сонетів слід,
Коли скінчить вже людством править лжа?!
17.12.2015 р. |
|
© 2024 Оліфіров Віктор Миколайович. Всі права захищено.
|