    
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
Головна /
Сонети /
Про паління
 Про паління Сонет 115
Розгляньмо конструктивно сигарету:
Це – та ж труба, з якої валить дим,
І ядом Землю сповнює густим!
Курці нас травлять, в тім нема секрету!
В рекламу гатять не одну монету,
Мовляв, ми всі – круті, і всі чадим!
Та треба пам’ятати молодим:
Не варто долю ткать по трафарету
І сподоблятись димовій трубі,
Чи вихлопній. Затяммо, далебі:
Не псуй життя собі, природі й людям!
В Землі на чистоту свої права!
Вона усім, хто сморід розсіва,
Воздасть екологічним правосуддям!
20.01.2004 р.
Сонет 209
Паління з крові вимиває кальцій
І смолами легені забива –
У фільтрі цім імунітет вбива.
Курці на все це дивляться крізь пальці,
Немов вони вже не такі й страждальці,
Мовляв, життя всього лиш раз бува,
А дим думки про вічність навіва:
Либонь, не вимруть, як неандертальці!?
У логіці цій розум спочива!
Чи справді є у кожного права
Люд і себе труїти нікотином?
І не болить ні в кого голова,
Що повна чаду Матінка жива –
Свята Земля! Задумайся, людино!
11.05.2004 р.
Сонет 270
Як часто молоді дівчата й мами
За звичкою, бездумно, на ходу
Свою безцінну долю молоду
І діточок обкурюють димами,
Немов не розуміють: цигарками
Викурюють здоров’я на біду
І одбивають у дітей нужду
Замислитись над згубністю реклами,
Щоб голови не повивать стиду!
Було ж колись: спіймають – пропаду,
Якщо батьки застукають з „бичками”!
Вже маєм генерацію не ту:
Вона зроста в ядучому чаду,
Що стелеться нерідко за батьками!
16.07.2004 р.
Сонет 292
Присвячується професору, доктору
медицинських наук в області пульмонології
пану Вадиму Гетьману
Сто двадцять тисяч гине в Україні
Щорік од цигарок, немов страшна
Живих людей викошує війна!
Вдихання диму, нібито спокійні,
В легенях викликають конвульсійні
Стискання альвеол, мов сатана
Курцям петлю на шию напина!
Легені не рожеві – сіро-сині
Всередині в задавнених курців,
Здорових зовні дам і молодців,
Немов стара ганчірка у грудині!
Що в голові, коли бичок в руці?
В нас дух руйнівників, а чи творців?
Творцем, мов Богом, варто буть людині!
5.08.2004 р.
Сонет 360
Отрута з цигарок в жінок вагітних
Швиденько потрапля в дитячий плід,
Що плава в материнському теплі
У океані вод навколоплідних,
Призводячи до плоду вад помітних,
Лишає в генетичнім коді слід
І завдає судинам, серцю бід,
З дітей здорових робить жалюгідних,
А то й, бува, у череві вбива!
Навряд чи тема ця для мам нова,
То що ж нове сказати «димній» мамі?
У ній відповідальність спочива
Боротись за дітей своїх права –
В цигарці смерть закладена в програмі!
12.09.2004 р.
Сонет 369
Залежність від цигарки побороти
Курцям, хто вже давно палить почав,
Непросто: хто їх тільки не повчав –
Вони кивають, а вчиняють проти,
Так, ніби в цигарках нема гидоти!
Напевне, кожен з нас курців стрічав,
Але чи кожен пильно підмічав,
Як люди палять, і палити доти
Продовжать, доки не почнуть курить
І подумки з собою говорить
Свідомо: „Ось цигарку я до рота
Кладу, палю вогонь, вона горить,
В легенях алвеоли дим ятрить!
Невже я прагну згинуть од смердоти?!”
15.09.2004 р.
Сонет 545
Курці, що йдуть – ходячі димоходи!
Чимало й тих, хто стоячи димлять!
Ще, певно, в них легені не болять,
Хоч в альвеолах скупчились відходи,
Що затуляють кисневі проходи
Мембран клітинних, здатних направлять
Потоки газів, їх розподілять.
Та головне – до курива підходи!
Спитаєш: „Чом палить почав?” – не зна!
„А може, кинеш?” – Каже: „На рожна?”
Або: „Давно пора, та не виходить!”
Із цигарок програма руйнівна
Вкладається в клітини, і вона
Нерідко в тілі ціль свою знаходить!
11.02.2005 р.
Сонет 691
Подякуєм горбатому верблюду:
З’явилася реклама сигарет.
При погляді на неї сміх бере
Мене, принаймні. Як там решта люду –
Про інших я загадувать не буду,
Курців думки читаю наперед,
У кого дим горлянку вже дере,
Немов у ній нанесено полуду.
Верблюд на цій рекламі – голубий,
Мов хмарка в темнім небі із труби,
Дмухни, здається, і вона розтане.
Лиш напису не вистача: „Убий
Себе палінням, як верблюд тупий –
Душа в раю верблюдом димним стане!”
18.05.2005 р.
Сонет 947
Молитва-обіцянка присвячується
вагітним жінкам, що палять – з Любов’ю!
„Моя дитино, боженя в утробі!
Твоє єство всім серденьком люблю!
Ти вибач, що і досі я палю!
Я не дозволю будь-якій хворобі
Пристать до нас, і при подібній спробі
Тебе од бід Любов’ю затулю!
Палить я кину! Нас обох зцілю
І народжу тебе в Отця подобі!
З тобою ми з зародження – Одне
З Праматір’ю! Хай зродить, як мене,
Й тебе, дитятко, всім хай помагає,
Хто пам’ята: здоров’я – головне,
Не псуй його, й болячка омине!
Праматір завше всіх оберігає!”
15.12.2005 р.
Сонет 1207
Торговців цигарок турбує мало,
Що їх клієнти менше проживуть!
Що більші диму марева пливуть,
То для торговців краще – їх чимало!
Паління не одне життя зламало –
Нових реклами рекрутів призвуть
В ряди курців, свіженьких ще, що звуть
До димних сосок?! Певно, переймало
Вздовж вулиць чималенько Вас щитів –
Наживки для роззявлених ротів –
Тупої цигаркової реклами,
Запрошуючи тих, хто не пихтів,
Впрягатись, не жаліти животів,
В віз димний під’яремними волами!?
7.08.2006 р.
Сонет 1231
Цигарка – не підйом авторитету,
Як видається юним пацанам.
Навряд чи хто пита: „Пощо́ це нам?!”
В тілах їх відгукнутися протесту
Не вмить, і результат відчути тесту –
Як буде справжня пізнана ціна:
Дим смалить бронхи, мов напалм – В’єтнам,
Та не за раз, до сірого паштету!
Малеча прагне швидше підрости,
Копіювати чийсь дорослий стиль,
Все скуштувати і протестувати –
В життя дозріле притьмом прорости?!
Не вздріть, як дим сплавля життя в утиль,
То й духу важко запротестувати?!
31.08.2006 р.
Сонет 1519
Димлять жінки – ходячі попільнички...
Вважають, що паління – вищий шик?
Такої ж гадки, певно, їх мужик?!
Дам губки – ароматні полунички –
Цигарку ловлять з пачки, мов скарбнички,
Щоб тіло перевтілити у пшик!?
Їм про шкідливість диму не кажи –
В пів-оберта враз виставлять сіднички!
Цигарка – це не куля, не свинець,
Од цигарок пом’якшений кінець,
Але одна і та ж кінця програма:
Як зачадити тіла каганець,
Щоб згас, мов запальнички пломінець!
Про це курці́ не думають ні грама!?
24.06.2007 р.
Сонет 1521
Присвячується пані Ользі Олександрівні Бунятян
Дає можливість почуватись в щасті,
Упевненості у собі, красі
Паління людям!? Так гадають всі?!
Несе надію, мовби при причасті,
Як перекури з подругами часті?!
Дарує стрункість тілу, блиск – косі,
Прозорість – чистій думці, мов росі,
Зігріє душу в холоди-напасті?!
Несе натхнення, користь і добро?!
З не меншим зиском віддавав ребро
Колись Адам найпершій дамі – Єві?!
Якщо відкинуть ігрища ума –
Вирішуй, люба, серденьком сама,
Як варто почуватись королеві?!
25.06.2007 р.
Сонет 2473
Шкідливі звички схожі з бур’янами –
Розсіюються швидко і ростуть,
Здається, мимоволі?! Ні, плетуть
Тенета люди, ті, що поміж нами,
Пантруючи за доньками, синами!..
Торгівці наркоти верткі, мов ртуть,
Торговці цигарок, горілки ждуть
На розі, «вповноважені» чинами
Поширювати засоби труйні!..
Ведеться лік життям, мов на війні,
Хоч засоби убивств людей – «культурні»?!
Краса в неопалимій купині
Ядуча!.. Завше наслідки сумні
Всіх тих, хто пошивається у дурні!
24.05.2011 р. |
|
© 2024 Оліфіров Віктор Миколайович. Всі права захищено.
|