Сучасна офіційна медична наука тонкі тіла Людини ще не признає. Тому й не дивно, що основна маса Людей теж не вірить, не знає, не розуміє: як жити і тренувати, як працювати і творити світи власними тонкими тілами вкупі з тілом біологічним. По одній з класифікацій, тонких тіл у Людини не менше дванадцяти:

 

Дванадцять тіл утворюють людину,

І кожне з тіл – система надскладна!

Душа усі тіла людські єдна

З Монадою у Господа дитину,

 

Помічника Творця – не сиротину!

У кожнім з тіл – безмежна глибина,

А Духу піраміда – й не одна –

Людську основу творять серединну!

 

Дух Божий, Дух людський і Дух Святий –

В людині три проявлені світи,

Що мінять, перетворюють і родять!

 

Пізнать Триєдність в миті, берегти,

Розвить – цьому завданню присвяти

Життя, й Боги Небесні нагородять! 

Що ж то за тіла?

 

Фізичне і Колоїдне, Ефірне –

Три видимі ущільнені тіла,

Що їх Земля-Матуся нам дала.

Про тіл тонких знання неоковирне

 

Пора міняти на поняття вірне:

Астральне – щоб душа літать могла,

Причинне – вправно лаштувать діла,

Духовне – сприйняття Творця сумирне,

 

Свідомості – думки і ум єднать,

Психічне – світ Життя й чуття ладнать,

А Розуму – основу мурувати

 

Для тіла Мислі – Істину пізнать.

Є й тіло Часу – у часи пірнать,

І Абсолюту – світом мандрувати!

 

Хочемо ми, чи ні, віримо в таку власну «конструкцію», чи ні, але … муха чи мураха можуть повзати по екрану комп’ютера і не розуміти картинок з Інтернету…

 

З-поміж причин відхилень здоров’я Людини від НТ (Норми Творця) бувають зокрема такі:

- інформаційні відхилення;

- енергетичні порушення;

- мікробіологічні дисбаланси;

- змішані варіанти перших трьох причин;

- розбалансування стихій вітру, жовчі і слизу в організмі;

- збої протікання часу в органах, системах;

- генетичні відхилення в ДНК;

- вірусні, бактеріальні, грибкові, паразитарні інфекції, …;

- підзміщення і фіксація в неправильному положенні протягом тривалого часу хребців хребта, крижів і куприка. Оцю дуже поширену причину ми розглядатимемо детально.

 

Часто причини відхилень здоров’я Людини від норми криються в тонких тілах і згодом проявляються в тілі біологічному. Але якщо довго копатися в тонкопланових причинах і не братися за тіло біологічне, то здоров’я підтримувати важкувато! З іншого боку, працюючи з біологічним тілом, Людина покращує стан тонких тіл! Загальновідомий вислів:в здоровому тілі – здоровий дух, і навпаки!

 

Отож, доки верстаються розділи даної книги про тонкопольову структуру Людини, розглянемо більш «грубий» людський аспект – біологічне тіло і його основу: хребет і череп з вміщеною в них ЦНС – центральною нервовою системою.

 

Більш ніж двадцятилітній власний практичний досвід вивчення теми: «нейрометамерна іннервація біологічного тіла Людини» дозволяє робити деякі висновки щодо процесів, котрі спричиняють значні відхилення здоров’я Людини від НТ.

Систематизована інформація, подана далі – результат консультацій, обстежень та допомоги (масажу, корекції хребців) більш ніж в чотирьох тисячах випадків людям віком від одного до вісімдесяти семи років. Проміжний підсумок такого практичного вивчення теми нейрометамерії – авторська методика самодіагностики зміщень хребців (2-3 хвилини) та безболісного високоефективного самомасажу.

Методика проста, значно простіша та часто більш ефективна за Су-Чжок, голкову чи якусь іншу терапію чи вид масажу. Основа методики – самостійна праця Людини протягом кількох днів, по кілька разів на день по кілька хвилин, з метою відновлення:

-         венозного кровообігу;

-         відтоку лімфи;

-         зворотних сигналів іннервації,

що в свою чергу мінімізує больові відчуття і ліквідує до певної міри причини багатьох відхилень від НТ.

Методика потрібна для дітей – для профілактики дитячого сколіозу, поперечної плоскостопості, а також дорослих – щоб зберегти молодість, спортсменів – для профілактики спортивних травм, тобто, на щастя вона потрібна не для всіх, але на жаль майже для кожної сім’ї.

Ця методика непотрібна лише абсолютно здоровим людям. По мірі своєчасного засвоєння та практичного використання цієї методики Людина стає здоровою, чи здоровішою, якщо бажає! Адже загальновідомо, що профілактика можливих хвороб значно дешевша і потребує значно менше часу, ніж лікування.

Дана методика завчасного виявлення та ліквідації підзміщень хребців допомагає уникнути значної кількості відхилень від НТ, зокрема:

-         серцево-судинних (вегето-судинна дистонія; гіпертонія, стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт, грижі аневризм, різноманітні збої ритму серцевих скорочень, варикозне розширення вен та інші);

-         різноманітних видів болю в голові;

-         різноманітних пухлин (мастопатій в грудях у жінок; фіброміом, деяких видів кіст яєчників, та інших);

-         ревматичних (артрити, артрози, подагра та інші);

-         розладів шлунково-кишкового тракту, дисфункції підшлункової залози;

-         дитячих ДЦП – через оздоровлення майбутніх матерів,

та ряду інших відхилень від НТ.

Пропонована методика дозволяє помітити негаразди з хребтом дитини чи дорослої Людини на ранніх стадіях зміщень і порівняно легко їх усунути, якщо вони не викликають ще значних патологій на периферії від спинного мозку.

 

Ця книга вирізняється з-поміж подібних книг про хребет такими аспектами:

-         подана далі інформація описує в основному причини багатьох відхилень від НТ, що є наслідком підзміщень хребців, і висвітлює деякі механізми реакцій біологічного тіла Людини на ці відхилення;

-         дана книга пропонує авторську, досить просту методику самодіагностики підзміщень хребців, що вкрай важливо для профілактики багатьох згаданих вище відхилень від НТ в дітей та дорослих;

-         в цій книзі детально описані прийоми самомасажу м’язів, нутрощів, котрий Людина може і має робити самостійно з метою відновлення НТ чи профілактики власного здоров’я (в розділі "ПРОПОЗИЦІЯ");

-         книга містить вправи та прийоми для самостійного чи з допомогою іншої Людини, вправлення хребців хребта (буде доповнена пізніше, по мірі вивчення активності Людей щодо самодопомоги і самомасажу).

 

Отже,

Любимі! Вас охопить ейфорія!

В здоров’я люду формула проста:

Як тіло без дефектів вироста –

Ніщо й ніколи в нім не захворіє,

 

Як ум у сірих думах не хиріє,

А на обличчі усмішка вита,

По нитях нервів гідно, мов дротах,

Центр іннервує всю периферію,

 

Відсутній в лімфі і крові застій,

Немає травм, підзміщень у хребті,

Енергії по тілу чисті плинуть,

 

І в аурі сріблисто-золотій

Немає плям, як і в душі святій –

Такі душа з тілами в Вічність линуть!

 

            Цей сонет – майже ідеальна формула здоров’я Людини.

Однак часто в Людей трапляються ті чи інші відхилення від НТ щодо власного здоров’я саме з причини підзміщень хребців.

Зауважу: для нормалізації здоров’я організм Людини варто сприймати цілісно, як єдину сутність, як її творить і сприймає Творець – про це важливо пам’ятати завжди!

Водночас, біологічне тіло Людини живе і функціонує на рівні клітин і взаємодій між ними. Отже, з метою глибшого пізнання функціонування організму Людини ми будемо розглядати окремі людські клітини, органи, структури і деякі взаємодії між ними.

 

Як відомо з анатомії, хребет людини формується в утробі матері.

 

Хребет в людини – мов підмурок дому,

Вздовж нього мозок проляга спинний,

Каркас до спини кріпиться стінний:

Кінцівки, м’язи, зв’язки в непростому

 

Переплетінні; органи при тому

Формують світ людини нутряний,

Нуртує в серці обіг кров’яний,

І лімфи плин виносить шлаки, втому.

 

А голова із мозком – в домі дах,

В ній по дендритах, ніби по дротах,

Снують сигнали. Очі – вікна в домі.

 

Якщо змістивсь фундамент у невдах,

Чи з’їхав дах – людина не в ладах

Із тілом: буть болячці чи судомі!..

 

В перші чотири місяці після народження в маленької Людини з хрящів поступово формуються хребці, а між ними – диски. Вельми важливо знати це молодим батькам, аби прийняти свідоме рішення: пеленати на ніч чи не пеленати маля в перші місяці життя? Якщо дитя з’явилося на світ природним шляхом, тобто матка породіллі розкрилася повністю і випустила плід назовні без силової «допомоги» акушерів – це вже велика вдача для маленяти! Струшування дитинки головою вниз, аби води вилились із ротової порожнини, якщо його робити акуратно, теж може підрівняти таз і поперековий відділи маляти, якщо вони були стиснені неправильно під час проходження родового каналу. В міру тугеньке сповивання маляти в перші кілька місяців – запорука правильного формування тазо-стегнових, плечових суглобів, хребців і міжхребцевих дисків дитини в НТ. Звісно,пеленати треба дитя, в котрого всі хребтики-хрящі на своїх фізіологічно правильних місцях, без підзміщень. Нинішня мода не пеленати діток від народження - це по меншій мірі ЗЛОЧИН, нав'язаний несвідомим мамам звідкілясь з Заходу! Мода, зручність для мам і фізіологія формування кістяка дитини - різні речі!

            Наступний важливий етап батьківської опіки – перші 2-3 тижні, коли дитина робить перші самостійні кроки. Якщо ніжки дитинки недостатньо зміцніли, роблячи перші кроки, вона може раптово сідати на попку, і є вірогідність викривлення куприка – кореня хребта. Затим може сформуватися кривим, сколіозним і весь хребет дитини. Який корінь – такий і стовбур. Отже, варто тренувати силу ніжок дитини в період повзання і навчити її вірно сідати з вертикального положення.

            Проте і при нормально сформованому в дитинстві хребті людина не застрахована від підзміщень хребців.

Підзміщення – це зсув і фіксація у фізіологічно неправильному положенні сусідніх хребців без травмування оточуючих тканин.

Підзміщення, якщо вони тривають протягом кількох тижнів чи місяців, не кажучи вже про те, що люди ходять з підзміщеними хребцями не одне десятиліття, викликають значне відхилення від Норми Творця як в зоні підзміщення, так і на периферії.

 

Повернімося до анатомії хребта.

Задня повздовжня зв’язка прирощена як до задніх поверхонь хребців, так і дисків повністю, від крижів до сьомого шийного хребця, а далі так звана вийна зв'язка піднімається аж до потиличної кістки, міцно поєднуючи шийні хребці з черепом. 

    Передня ж повздовжня зв’язка прирощена до середин передніх поверхонь як хребців, так і дисків, проходить від черепа і теж до куприка.

    Ще одна суцільна зв’язка прирощена до країв остистих відростків хребців.

Бокові, суглобні, задній – остистий – відростки хребців теж з’єднані м’язами та зв’язками, що прирощені до їхніх періостів (періост – надкісниця, що покриває кісткову тканину хребця, в даному випадку).

    Отже, при прогинах тіла назад, коли відстань між передніми краями хребців збільшується, в простори між передніми краями хребців та сусідніх дисків насмоктується рідина з оточуючого середовища. Насичуючись водою, спірально закручені зовнішні шари фіброзного кільця диска поступово „напоюють” центр диска – більш рідкої, желеподібної консистенції пульпозне ядро. Пульпозне ядро, насмоктавшись води, в основному вночі, і збільшившись в об’ємі в кілька разів, здатне розсунути сусідні хребці. Фіброзні кільця зверху і знизу покриті гіаліновими пластинами, що в свою чергу міцно поєднані з так званими замикаючими пластинками, що покривають тіла хребців з боку міжхребцевих дисків.

    Пари верхніх та нижніх суглобових відростків розміщені на дугах хребців і утвоюють суглоби, кожен з яких оточений фіброзною капсулою з синовіальною оболонкою. Капсула суглоба кріпиться на відстані 2-4 міліметрів від хрящової поверхні суглобових відростків. Капсула суглоба заповнена синовіальною рідиною, а ззовні по боках прирощена до жовтих зв'язок та так званих багатороздільних м'язів.

У просторах між суглобовими відростками та тілами хребців відгалужуються нервові корінці.   

            Спинний мозок в потрійному чохлі знаходиться в задній частині хребта, захищений дугами хребців, у своєрідному „колодязі”. Чохол зі спинним мозком кріпиться до внутрішніх стінок „колодязя” так званими зубчатими зв’язками. В чохол спинного мозку зубчаті зв’язки проростають до середнього, так званого павутинного шару крізь зовнішню, «тверду» оболонку. Потилежними кінцями зубчаті зв’язки кріпляться до періостів дуг хребців. Таким чином, в Нормі Творця, ці зв’язки утримують спинний мозок в центрі «колодязя». Можливо, в зубчаті зв’язки проникають нервові волокна так званого синувертебрального нерва (нерв Люшки), що відгалужується від корінців спинного мозку майже зразу після їх виходу за суглобовими відростками хребців. Можливо, це інші, ще не названі нічиїм іменем гілки нервів проникають в зубчаті зв’язки – не це важливо.

            Важливо те, що через ці нервові канали зубчаті зв’язки сигналізують спинному мозку про їх надмірний натяг саме в зонах підзміщених хребців. В нормі - коли хребці не зміщені - чотири сигнали від зубчатих зв'язок кожного сегмента хребта подають в спинний мозок чотири сигнали з приблизно рівної величини. При підзміщенні хребців зубчаті зв'язки миттєво розтягуються, і що відчутніший взаємний зсув хребців, тим більша амплітуда сигналів від зубчатих зв'язок сигналізує спинному мозку про аварію. Отримавши такі сигнали, що перевищують норму, спинний мозок починає транслювати набір команд на скорочення тих м’язів в зоні підзміщення, котрі тримають хребці сегмента, але надмірно розтяглися в результаті підзміщення. Це призводить до рефлекторного скорочення і блокування цих коротких м’язів в зоні підзміщення. Такий механізм передбачає протистояння подальшому взаємному зміщенню хребців і пошкодженню структури зв’язок, судин, фіброзного кільця міжхребцевого диска, і власне спинного мозку Людини.

            Від спинного мозку відгалужуються парами вліво-вправо рухливі (спереду) та чутливі (ззаду) нервові корінці. Вони пролягають під суглобовими відростками хребців крізь товщу коротких м’язів на периферію. Всередині нервових корінців пролягають артерії, вени, що забезпечують їх життєдіяльність і нормальне (в разі відсутності підзміщень) функціонування.

На рівні другого-третього поперекових хребців спинний мозок звужується „морквиною”, з котрої вниз пролягають нервові канали, артерії та вени – так званий „кінський хвіст”. Далі вони відгалужуються на периферію під боковими відростками 3-5 поперекових хребців та крізь бокові отвори 5 крижових хребців. З кінчика „морквини” вниз пролягає туга нитка, утворена з продовження зовнішнього твердого шару „чохла” спинного мозку. На дні „колодязя” нитка кріпиться до куприка. „Колодязь” – так званий епідуральний простір – заповнений судинами, жировою клітковиною та сполучною тканиною, що зовні оточують чохол спинного мозку.

            Хребців у людей 7(8) шийних (зазвичай позначаються латинською С), 12 грудних (Т), 5 поперекових (L), 5 крижових (S), і найнижчий – куприк, що складається з кількох маленьких хребців.

Від спинного мозку відгалужуються 30(31) пар так званих нервових корінців – „силових кабелів струму” та «кабелів телефонії», що шлють іони калію, натрію на периферію, на „лампочки” в шкірі, м’язах, всередину кісток, до хрящів, зв’язок, до внутрішніх органів, і в зворотному напрямку. М’язи є й у стінках кишківника та крупних і середніх судин – артерій, вен. Як пишуть анатомічні видання, в дітей міжхребцеві диски ще пронизані судинами, а після завершення росту і формування хребта міжхребцеві диски судин не мають, а отримують вологу з оточуючого середовища.

Нагадаю ще раз, що тільки центр міжхребцевого диска – пульпозне ядро – коли воно вдосталь „напивається” води і збільшує власний розмір від невеликої горошини в кілька разів, здатен розсунути, віддалити один від одного сусідні хребці. Вага тіла і гравітація, м’язи здатні лишень стискати диски.

 

Тепер коротко розглянемо дві системи судин в біологічному тілі Людини: кровоносну та лімфосудинну. Розуміння будови кровоносної та лімфоносної систем потрібне для розуміння причин виникнення застійних явищ на периферії, що спричиняють ряд відхилень від НТ.

 

Судини – то не трубки пустотілі:

Аж шість шарів в артерій крупних, вен!

В інтимі – шарі внутрішнім – пливе,

Нуртує кров. Середній шар у тілі

 

Судини містить м’язи, що при ділі

Стискають стінку. Верхній шар живе,

Оскільки в нім самім є круговерть

Артерій, вен, лімфосудин, і хвилі

 

Команд нервових з мозку йдуть сюди.

Між зовнішнім й середнім у судин

Шар еластичний – зовнішня мембрана.

 

Інтима в шарі із пружних клітин,

Волокон. Зовні нього – ще один,

Пругкіший шар. Будова бездоганна!

 

Описана вище шестишарова конструкція наявна в крупних, середніх судинах – артеріях і венах. На периферії артеріальне русло проштовхує кров у капіляри – одношарові трубки з отворами в стінках, а з них кров перетікає у венули з трохи більшим діаметром і теж з отворами в стінках. Тобто на вході у венули тиск крові в нормі падає, аби через отвори в стінках капілярів і венул плазма крові і лімфа зовні судин встигли обмінятися киснем, поживними речовинами, котрі потрібні клітинам, а також непотрібними продуктами життєдіяльності клітин, що мають з венозною кров’ю протекти до фільтрів: печінки, нирок. Лімфа теж часину шлаків лімфосудинами несе до лімфовузлів для подальшої утилізації, і врешті потоки лімфи вливаються в підключичні вени.

Гладенька мускулатура кровоносних судин виконує 80-85% роботи по перекачуванню крові.

Ще один з механізмів місцевого регулювання тиску в кровоносних судинах діє наступним чином. В інтимі – внутрішньому шарі стінки кровоносних судин – зокрема наявні два види рецепторів, при взаємодії білкових молекул крові з одним з них гладенька мускулатура стискає судину, при взаємодії іншого виду білкових молекул на другий тип рецепторів гладенька мускулатура розслабляється, тиск в судині падає. Білкові молекули продукує селезінка, печінка двома зі своїх секретів відщипує в таких молекул більшу чи меншу частину молекули, що й утворює два типи «подразників» інтими, котрі й взаємодіють кожен зі своїм типом рецепторів.

Гладенька мускулатура кровоносних судин, як і стінок кишечника, іннервується прямими сигналами з ЦНС, окрім автономної іннервації вегетативної нервової системи.

На тиск в кровоносному руслі впливають свідомість, почуття, плин енергій, масажі і різноманітні рухи Людини, а також гормони:

 

Людські гормони вправно реагують

На зміни зовні тіла і в нутрі.

Гіпоталамус – дирижер в цій грі,

А гіпофіз – куратор, й не нудьгують

 

Ті органи, що вправно коригують

Утвореними в мозковій корі

І залозах о будь-якій порі

Гормонами, що парами слугують,

 

Аби баланс у тілі поновить,

Життя в клітині кожній оживить,

Програмувать інстинкти й поведінку,

 

Відмінності статеві проявить

І організм зростити і розвить

У повноцінних чоловіка, жінку.

 

Значну роль у підтриманні повноцінного здоров’я Людини відіграє лімфатична система її біологічного тіла. Лімфа – міжклітинна рідина – стікається в лімфосудини, що спрямовують потоки лімфи до лімфовузлів. У лімфовузлах часточки, що притікають з лімфою, подрібнюються, розкладаються на дрібніші, далі струмують до наступного, більш «потужного» лімфовузла. І так лімфосудини перемежовуються лімфовузлами, аж доки більш-менш відфільтрована лімфа не віллється у венозну кров – у підключичні вени:

 

Лімфи плин впада у кров венозну

В підключичних венах. Вистача

Серцю крові! Міокард кача,

Вміщений у сумку вінценосну,

 

Кров в легені. Та біду серйозну

В органах, системах означа

Крові плин сповільнений! Втрача

Вена міць – хворобу варикозну

 

Спричиня. Застої у крові

Вздовж хребта спричинюють нові

На периферії негаразди,

 

Різновидні болі в голові.

Відчуття розвинувши, вловім,

Розженім застої в тілі ґазди!

 

Лімфа вирішує значну кількість задач в колоїдному і біологічному тілах Людини. Основні функції лімфи – нагодувати клітини і видалити, утилізувати продукти життєдіяльності клітин, а також рештки відмерлих клітин, мікробів, вірусів і т. ін. Утилізація, зокрема передбачає перетворення частини продуктів життєдіяльності одних клітин на корм іншим. Крім того, лімфа слугує своєрідним мастилом для м’язів і провідником енергетичних каналів в колоїдному тілі Людини. Особливості будови лімфосистеми зокрема такі:

Лімфосудини не мають в стінках мускулатури. Текучість лімфи зокрема залежить:

-         від її температури (тому крупні лімфосудини пролягають поряд з артеріями і венами, аби зігріти лімфу теплом крові);

-         від стискаючої дії м’язів (фізичні вправи рухають потоки лімфи - вдень, але не вночі!);

-         у місці впадіння лімфи у підключичні вени діє механізм підсмоктування лімфи з магістральних лімфосудин.

-        від току енергій по енергетичних каналах Людини (це чи не головний чинник транспортування лімфи по лімфосудинах)

-        від вмісту солей в лімфосудинах та поза її стінками (це зокрема регулює приток та відтік лімфи в та з лімфосудин), та інші механізми...

     Якщо вірити медикам, артеріальної і венозної крові в дорослої Людини 5-6 літрів, а лімфи в лімфосудинній системі ще на 2-3 літри більше, тобто вона ще більш розгалужена, ніж кровоносна. Міжклітинної рідини ще в 2-3 рази більше, ніж лімфи... Якщо лімфа загусає та застоюється в лімфосудинах, лімфовузлах - вони стають більш твердими, розбухають, і надавлювання на такі зони застояної лімфомережі досить болюче. зони застояної лімфи створюють ефекти ослаблення м'язів, розмитого неявного болю, нічних спазмів і т.ін.

 

Повернімось до розгляду нервової системи Людини.

Нормальне функціонування прямої та зворотної іннервації – зокрема потоків іонів натрію, калію по нейронах (нервових клітинах) – ще один вкрай важливий чинник здоров’я Людини.

Більш потужні прямі та слабкіші зворотні сигнали струмують з ЦНС на периферію та з периферії по каналах симпатичної та парасимпатичної нервової систем. Прямі сигнали більш потужні – „струм”, зворотні, слабкіші – „телефонія”.

В організмі Людини важливі гілки парасимпатичної та симпатичної ланок нервової системи, як правило, рознесені по різних корінцях, аби проблема в зоні одного корінця не викликала одночасного погіршення іннервації в обох напрямках, в прямих та зворотних сигналах.

Ще одна, досить потужна і майже автономна від ЦНС вегетативна нервова система (ВНС) забезпечує функціонування систем і органів периферії. Автономність ВНС в тілі Людини передбачає забезпечення функціонування зокрема серцебиття, дихання, шлунково-кишкового тракту, видільних органів та систем в цілодобовому авторежимі, без надмірного навантаження ЦНС. Щоправда, віддати все на поталу ВНС не можна, інакше вона тільки й буде тим займатися, що їсти, пити, споживати енергії та виділяти продукти переробки назовні, засмічуючи простір! Отож ЦНС гілками нервів подає сигнали управління до ВНС і отримує від неї звіти для подальшого аналізу і коригування життєдіяльності периферії.

Своєрідні центри керування ВНС зосереджені в зоні сонячного сплетіння, селезінки. Умовно можна стверджувати, що Людина здатна думати не тільки головою, але й «животом» – настільки густо заплетені нервові канали в зоні шлунка і довкола нього! Жінки, на відміну від чоловіків, здатні «мислити» ще й третім центром: дітородним органом, відсутнім у чоловіків – треба ж добряче «кумекати» місяців з дев’ять, як з двох малюсіньких клітин виростити Боже чадо! Отже, центри аналізування сигналів периферії і прийняття рішень є і в цих «мозкових» центрах ВНС, і по ієрархії – в спинному та головному мізках ЦНС.

 

По нервів ниточках пливуть іони,

Миттєво направляючи сигнал

Аксонами у хвильовий канал

Клітин нервових – в тілі їх мільйони!

 

Сигнал, якщо не стріне перепони,

Пробуджує клітинок ареал

Периферійних, об’явля аврал

В спинному мозку, лине в бастіони

 

У мозку головному. Нервів ціль –

Іонами, що виділяє сіль,

Потоки інформацій транслювати,

 

Щоб мозком чути радощі і біль,

В тонких тілах без видимих зусиль

Енергії в каналах хвилювати.

 

Провідність іонів по нервових каналах забезпечується в НТ, якщо зокрема:

- нервові канали непошкоджені;

- їх «ізоляція» - мієлінова оболонка – неушкоджена;

- в місцях стиковки нервових каналів кільцеві білкові молекули містять атоми фосфору, що забезпечує передачу сигналу майже без втрат;

- ЦНС генерує прямі сигнали в межах норми, а чутливість її аналізаторів теж сприймає зворотні сигнали в межах норми. В екстрених випадках межі норми прямих та зворотних сигналів можуть майже миттєво змінюватись, зокрема прямі сигнали – іннервувати периферію значно потужніше, а аналізатори ЦНС здатні блокувати, гальмувати власну чутливість. Таку задачу вирішує зокрема Екстремальний відділ головного мозку Людини:

 

Чотири центри мозку є. Приймальний

Отримує із Всесвіту сигнал,

За ним – Аналітичний термінал

І Соматичний. Поруч – Екстремальний,

 

Що хід подій фіксує «ненормальний»,

Прямий нейтралізуючи канал.

В Прямого ж є потужний арсенал

І механізм гальмівно-віднімальний:

 

Блок Пам’яті Поточної – один,

Заповнюється з перших же годин

Життя. Блок другий – Пам’ять Генетична.

Блок третій – Пам’ять Людства. З цих пластин

Сигнали протікають до містин,

Де йде обробка їх аналітична.

 

Детальніше будову і функціонування мозку Людини в цьому розділі розглядати не будемо. Краще розглянемо коротко, що може порушити іннервацію.

 

Від мозку до найменшої клітини,

Котра за свій сегмент відповіда,

Нитками нервів, наче по дротах,

Біжать команди у нутрі людини,

 

У кожної живої животини.

У тілі в нормі, і коли біда,

Клітин чутливих рій доповіда

Про стан сегменту, органу, судини.

 

Коли команда з мозку йде не та,

Чи у путі слабіє, пропада –

У тілі настають локальні зміни:

 

Слабіють вени, кровоток спада,

Сегмент в локальний набряк попада,

Клітини слабнуть, а буває – гинуть!

 

Пошкодити нервові канали можуть, зокрема, травми; відмирання нервових каналів, вікове чи біологічне; віруси; гриби, і т.ін.

 

Якщо у нитці нерва перепона –

А в організмі і таке бува –

Як до вузького місця підплива

Нервовий імпульс, наче звук від дзвона,

 

За ним – іще один, а їх – колона,

Сумарний імпульс врешті пробива

Цю перепону, ніби прошива

Жмут нервів мікроблискавки корона!

 

Шукає імпульс й обхідні путі –

В дендритів сітях віражі круті –

Аби сигнал доправити до цілі!

 

У кожнім русі, кожному чутті

В сигналів цих найперше на меті –

Аби були живі клітини й цілі!

 

Оболонка нервів – мієліновий шар «ізоляції». Він вкриває нитки нервів не суцільно, а з проміжками, в котрі при пакуванні нервових ниток в «кабелі» мієлінова бухточка одної нитки лягає на оголену частину сусідніх ниток нервів. Так звана демієлінізація – роз’їдання і втрата мієлінового шару ізоляції може спричинити тремор кінцівок, хворобу Паркінсона, розсіяний склероз і т.д.

 Причини пошкодження мієлінової оболонки однозначно досі нібито не встановлені. На мою думку, одна з причин може критися в роз’їданні мієлінової оболонки солями та іншими «агресивними» по відношенню до мієліну речовинами, що вимиваються з капілярів у простір між нервовими каналами під підвищеним тиском, хоча це може бути і дія вірусів чи спор грибів...

 Артерії, вени пролягають вздовж бухт нервових каналів, забезпечуючи життєдіяльність нервів. У місцях локального надмірного тиску крові – а це можуть бути зокрема місця проходження нервових корінців крізь короткі м’язи в зоні підзміщених хребців – процеси демієлінізації можуть протікати інтенсивніше.

 Нестача фосфору в організмі Людини може бути спричинена як харчовим його дефіцитом, так і порушеннями діяльності щитовидної та особливо паращитовидної залоз, що регулюють прямо чи опосередковано кальцієвий та фосфорний обмін в організмі. Отож їжмо морську рибу та морепродукти для забезпечення організму зокрема фосфором і Омегою-3!

           

От тепер розглянемо, куди ж частіше всього зміщуються хребці?

 

В людини вертикаль тримають диски

Й короткі м'язи уподовж хребта.

Задача дисків – втримати вантаж,

А м’язів – вдержать на місцях прописки

 

Хребці на осі вигнутої риски:

Лордозів – в шиї й проти живота,

Кіфозу – в грудях. Зв’язок двох мета,

Прирослих уподовж живої низки

 

До всіх хребців – утримувать каркас

Хребта, коли у м’язів є наказ

Розслабитись, спочити, відновитись.

 

Як сила м’язів спини нетривка –

Хребці сповзать в боки стають звикать,

І спина почина боліть, кривитись.

 

Отже, крижі, куприк зміщуються вперед відносно кісток тазу, до яких вони кріпляться зв’язками, м’язами, причому може зміститися один або кілька крижово-куприкових хребців! Не такі вони вже й зрощені, як пишуть всі підручники анатомії! Поперекові і нижні грудні хребці теж зміщуються вперед, де в хребті є фізіологічний вигин хребта вперед – лордоз.  Лордоз – не хвороба, а назва прогину хребта вперед, якщо прогин – в межах норми. З причини загину куприка в дитинстві вперед-вгору дуга лордозу має більший прогин вперед в поперековому відділі, якщо ж куприк спрямлений, то і поперек людини може не мати вигину вперед, в цьому випадку майже відсутній лордоз поперекового відділу хребта. Якщо куприк загинається вверх-вбік, то хребет схильний до бокового сколіозу:

 

Як не на місці поперек і крижі –

Не тільки ноги почина тягти

Чи до колін, чи навіть до п’яти!

Низ живота – товстий кишечник, брижі –

 

В нутрі стражда, як зміщення „несвіжі”:

В жінок – фіброміоми і кісти,

В мужчин – це аденоми й простатит,

У венах – варикоз, у дисках – грижі,

 

Ще й геморой, артрит! Тож як рости,

Аби оцим „добром” не обрости?

Дбать про хребет в напої, думці, їжі,

 

На плечах прямо голову нести,

Застиглі м’язи, зв’язки розтрясти,

Кров вздовж хребта розбурхать в теплій жижі!

           

Частенько саме з попереково-крижового відділу і починаються підзміщення хребців, котрі люди довго не помічають. Зміщення куприкових хребців – одна з причин геморою, утворення сухої шкірки над заднім проходом та інших негараздів цієї зони. Зміщення в зоні 2-4 крижових хребців відносно тазових кісток спричиняє затиснення глибоких м’язів внутрішньої частини стегон, а також м’язів з внутрішньої сторони колінних суглобів. При цьому поболює канал, що проходить прямо вгору по внутрішній стороні стегна. Біль відчувається і в зоні переходу крижових хребців у м’язи сідниць. У верхній частині крижів біль може бути наявним у разі, якщо крижовий відділ хребта – на місці, а зміщення наявне зокрема в сегменті між п’ятим поперековим та першим крижовим хребцями. У жінок негаразди саме в зоні хребців L5-S1 можуть бути одною з причин запалення бартолінових залоз (при надмірі агресивних мікроорганізмів у них).

Ще кілька поширених, на моє переконання, не зовсім коректних діагнозів спричинені зміщеннями в зоні L5-S1, це: поперечна плоскостопість, подагра, п’яткова шпора (на початкових стадіях), вальгусна стопа і т.д..

Зміщення п’ятого поперекового хребця вперед спричинює послідовно затиснення м’язами магістральних і місцевих нервових каналів в таких зонах:

-         основний боковий канал в сідницях, що спускається вбік-назовні в зону впадини над шийкою стегнової кістки;

-         далі затискається група м’язів зовнішнього боку стегна (де у генералів – лампаси);

-         затим можуть затискатися зони пролягання нервів розгинача та згинача великого пальця стопи, канали, що пролягають до п’ятки і до середніх пальців (детальніше їх топологія буде подана далі).

Через певний, іноді досить тривалий час в стопі можуть виникати такі процеси:

-         надмірне напруження косого сухожилля стопи, що утримує плюснові кістки стопи (звідси – «поперечна плоскостопість, вальгусна стопа»);

-         болісні відчуття в кістках з боків вище п’ятки, як наслідок – больові відчуття в п’ятці (передумова появи згодом п’яточної шпори);

-         стиснення групи м’язів, що з’єднують фаланги великого пальця стопи з внутрішнього боку ( в подальшому може розвитися подагра),

При зміщенні сегментів L3-L5 можуть виникати зокрема:

-         затиснення глибоких м’язів, що прилягають до стегнової кістки. Це в свою чергу затискає вени і нервові канали, що виходять з трубчатої кістки стегна (через роки можуть розвитися артрит та артроз). У спортсменів коліна можуть почати сигналізувати про таке зміщення хрускотом та больовими відчуттями після навантаження;

-         стиснення ділянок гладенької мускулатури вен (в подальшому – варикозне розширення вен),

-         замирання плоду – у майбутніх мам при виношуванні дитини з-за недостатності функціонування плаценти;

-         різноманітні потертості на ногах, та ще цілий ряд больових відчуттів у нижніх кінцівках.

 

95% гриж (екструзія) міжхребцевих дисків трапляється в Людей в зоні L4-L5-S1. Трапляється це з причини задавненості зміщень хребців цієї зони: надмірного розтягнення та тривалого набряку з проявами венозного застою, виділення солей в поперековій зоні, і подальшого під’йому чи опускання значного вантажу з опущеними вперед плечима і прямими руками. Через важіль руки-плечовий пояс-хребет вага приблизно в 2,3 рази більша, ніж сам вантаж, прикладається до коротких м’язів поперекової зони, котрі не в силах утримувати сусідні хребці від розтягнення. Розтягнення призводить до порушення цілісності фіброзного кільця, його розриву і витікання желеподібного пульпозного ядра крізь тріщини назовні. Часто при проведенні діагностики МРТ у висновках лікарі пишуть «грижа» у випадках, коли фіброзне кільце ще не втратило цілісності, але розплющилось в результаті підзміщення сусідніх хребців і виступає за фізіологічні межі на 2-3-4 міліметри. Це – так звана протрузія, а не грижа. Саме про такі «грижі» деякі мануальні терапевти стверджують, що вони їх вправляють. Справжню ж грижу – екструзію – можна ліквідувати або ін’єкціями спецпрепаратів у місце грижі, доки вона має «вік» кількох тижнів, або ж оперативним шляхом.

Підзміщення в зоні L1-L3 з часом можуть зокрема спричинити:

-         коліти тонкого кишечника (спричинені спазмуванням частини стінок тонкого кишечника, порушення венозного відтоку зі стінок, порушення складу мікрофлори у ворсинках слизової оболонки тонких кишок);

-         часткову непрохідність труб у жінок, відхилення від НТ у яєчниках;

-         погіршення обміну речовин, виділення солей в нирках, спричинене стисненням нижньої частини нирок поперечними широкими м’язами, котрі підтримують низ нирок;

-         пахові грижі (задавнене стискання ряду м’язових волокон черевного пресу при піковому зростанні тиску в зоні черева роз’єднує, розриває стомлені м’язові волокна, внаслідок чого частина кишки випинається в підшкірний простір),та ін..

Зазначу, що грижі пуповини можуть виникати у майбутніх мам внаслідок росту плоду навіть без зміщення хребців у відповідній зоні.

 

Підзміщення в основі хребта – крижово-поперековому відділі – здатні спровокувати підзміщення хребців нижнього грудного відділу вперед.

В сегменті Т9 - Т10 іннервуються зокрема судини нирок. При підзміщенні в цій зоні, котре трапляється, на жаль, досить часто, першими стискаються вени їх гладенькою мускулатурою. Це може спричинити підвищення артеріального тиску як в нирках, так поступово і у всьому організмі, а з часом – призвести до утворення піску чи й каменів у сечовивідних протоках нирок.

Аби зрозуміти механізм відкладення солей у м’язах, суглобах, пропоную уявити, як відбувається процес сечовиділення в нирках, що започатковується в так званих клубочках Пейєра:

Фільтрують нирки сечу у нефронах,

Що містяться у мозку і корі,

В клубочках з капілярами в нутрі:

Маленьких кульках, міцністю – патронах,

 

Звідкіль по трубках, ніби макаронах,

Що густо в’ються вгору-вниз, мов дріт,

Первинна сеча плине до воріт

Малих чашок. У капілярів гронах

 

Навкруг канальців сечовивідних

Йде речовин подальший обмін: в них

Редифундують з трубок сечозбірних

 

Вода і ряд секретів провідних.

В мережах венул, вен не менш складних,

Вершать нефрони функцій ряд відбірних!

 

Збагнімо, що заставляє плазму витікати

Крізь капілярів стінки у клубках

Нефронів нирок? Кров, що затіка

З артеріол в клубочки, протікати

 

В судини вужчі мусить! Витискати

Розпочинає сила не слабка

Сечовину із крові: по боках

Клубків стікає сеча запускати

 

В канальцях реабсорбції процес

У капіляри. Вдумаймось в оце:

Як вздовж хребта розтягнення триває

 

Коротких м’язів зміщеним хребцем,

Який у них сечовини процент

Надмірний тиск із крові вимиває?!

           

            Витискання первинної сечі з плазмою із капілярів всередині клубочків Пейєра відбувається завдяки підвищеному тиску артеріальної крові в них. Підвищений тиск обумовлений будовою кровоносного русла в клубочку, а саме тим, що вивідна артеріола, що відводить червону кров з клубочка, має приблизно вдвічі менший діаметр, ніж та, що накачує кров у клубочок. Це обумовлює приблизно вдвічі більший тиск на стінку капілярів, їх діаметр значно розширений у порівнянні з капілярами в інших частинах тіла.

Діаметр отворів у стінках капілярів клубочка збільшений, завдяки чому крупніші молекули солей, сечовини, бікарбонатів та інших компонентів крові потрапляють у простір між капілярами і витискаються в трубку первинного сечовивідного каналу, що виходить з клубочка Пейєра. Далі ця сечовивідна трубка обплетена артеріолами, венулами, і між ними продовжується торг, як на базарі: ти мені віддай воду, а забери ті чи інші солі, і навпаки… Подібний процес локального наростання тиску в артеріальному руслі наявний, наприклад, в м’язах у зонах зміщення хребців, що в свою чергу спричиняє витискання солей з капілярів у простір між м’язами. Це відбувається внаслідок розтягнення трубок артеріол у розтягнутих м’язах, причому їх діаметр зменшується, настільки ж росте тиск у капілярах, що й започатковує процес відкладання солей. Якщо Людина ходить з підзміщеними сегментами хребта місяцями, то процес відкладення солей в залежності від величини зміщення, теж триває місяцями!

 

У організмі тиск в судинах різний:

Де тромб в судинну стінку пророста

Чи просвіт м’язи стисли – там зроста.

Аби применшить фактор тиску грізний,

 

Що здатен тіло призвести до тризни,

Судин-анастомозів сіть густа

В кінцівках, мозку, нетрях живота

Проплетена в судин каркас первісний.

 

Гормони теж спішать понизить риск

Судин розриву, регулюють тиск

Розслабленням кілець гладеньких м’язів.

 

У мозку виклика судинний писк

Вздовж шиї м’язів жгут тугий, мов віск!

Енергій плин теж маймо на увазі!

           

            Піднімаємось вище, до зони Т6-Т7. Між лопатками, як правило, хребці зміщуються назад, куди власне і має вигин спина в цій ділянці хребта, так званий кіфоз (це не назва хвороби, а термін, котрим називається вигин хребта назад в зоні середніх грудних хребців):

 

Як не в порядку спина між лопаток,

Буває, орган у нутрі стражда:

У шлунку чи з легенями біда,

Печінка слабне, в жовчному припадок,

 

Як в нім каміння дістається в спадок,

Або дискінезія досажда,

У підшлунковій селиться нужда ...

В спинному мозку тут беруть початок

 

Гілки грудних нервових корінців

З-під бокових відростків тих хребців,

Що втримують і ребра, і грудину.

 

Підзміщення хребців гілки стиска:

Венозна кров, сповільнена, в’язка

В набряклих м’язах здавлює людину.

 

В цьому сегменті зокрема нервові корінці іннервують підшлункову залозу. Якщо з правої сторони глибокі короткі м’язи з причини підзміщення хребців дуже болючі – знімати блок з цих м’язів варто вельми поступово, оскільки після поперекової зони ця зона – друге депо на шляху протікання ЯНської енергій вгору, до голови, і далі вниз на руки і грудину. Увага! Якщо інтенсивним масажем занадто різко розблокувати м’язовий заслін в зоні Т6-Т7 справа, то потік енергій прорветься в голову, і Людина може збліднути, навіть втратити свідомість на кількадесят секунд!

По причині зміщення в цій зоні може розвинутись недостатність функцій підшлункової залози, і навіть прояви діабету з підвищенням рівня цукру в крові. Якось зустрів Людину, в котрої все в організмі нормально, і майже всі хребці були на місці, от тільки справа між Т6-Т7 глибокі м’язи локально поболювали, і в цієї Людини лікарі діагностували початкову стадію діабету… В зоні сегмента Т4-Т5-Т6 іннервуються зокрема низ стравоходу, шлунок, дванадцятипала кишка. Наприклад, у юнака років 27, худорлявого, після одержаної в армії травми (невдало здійснив на турніку вихід силою – одна рука вийшла наверх, інша – не встигла) змістився сегмент Т5-Т6. Через сім-вісім років після травми у нього в столичній обласній лікарні лапароскопічним методом вирізали три язви – в шлунку та дванадцятипалій кишці.

Головний фактор виникнення проблем з жіночими грудьми – діагноз мастопатія та більш серйозні – як правило започатковує підзміщення верхнього грудного відділу хребта – одного чи кількох грудних хребців з другого по шостий, Т2-Т6. Механізм затиснення вен в цій зоні наступний. Частина вен, що відводять венозну кров від грудей – жіночих чи чоловічих – проникає міжреберні м’язи і по внутрішньому боку ребер, суміжному з плеврою легень, вени спрямовують синю кров до хребта. Враховуючи те, що після зміщення одного чи кількох хребців зони Т2-Т6 відповідні міжреберні м’язи затискаються прямим потужним сигналом з ЦНС за шість – сім днів, і затиснення їх триває місяцями, а то й десятиліттями, то якраз в зоні проникнення венами міжреберних м’язів і знаходиться хомут-удавка цих вен. Уповільнюється відтік венозної крові від грудей – створюються умови, характерні для органів, де наявні застійні явища венозного кровотоку: уповільнення лімфотоку, набряк, відкладення шлаків і т.д.

Бронхи і легені іннервуються в зонах Т2-Т7. Часто у людей алергічний кашель – не що інше, як пригнічення функціонування тої чи іншої ділянки бронхів, викликане підзміщенням в зоні верхніх грудних хребців. При цьому надмірного слизу нібито й немає, але прямі сигнали, що керують скорочувальною мускулатурою, подразнюють її надмірно, отож і кашель виникає сухий, нечастий. Додаткові агресори – цигарковий дим, вихлопні гази, мікроби, віруси, пилок рослин і т.д. – подразнюють слизову оболонку бронхів, що розтягує процес кашляння на тижні чи й місяці.

 

Отож, верхні грудні хребці теж, на жаль, часто після зміщення хребців між лопатками, можуть зміщуватися вперед, буквально на 0,5-1 міліметр, що майже непомітно як для Людини, так і для багатьох мануальних спеціалістів. Перший-третій, а в декого й четвертий грудні хребці зміщуються вперед, частенько переважно одним боком:

 

Як не на місці в зоні комірцевій,

Бува, один чи два грудні хребці –

То з часом виникає біль в руці,

І різні болі й розлади серцеві,

 

Всілякі болі в голові взірцевій,

Вузли у щитовидці, пухирці,

І нервів зацікавленість в лиці.

Застої крові винні в тім місцеві

 

Вздовж однієї-двох яремних вен.

Не так й артеріальна кров пливе

До мозку: тиск у ньому то зростає,

 

То пада. Коливання це нове

Тривожить, і людина вже живе

В напрузі, що вподовж хребта витає.

 

Комірцева зона, що пролягає від основи шиї до лопаток і плечей, вкрай важлива:

 

У комірцевій зоні невелика

У міжхребцевих дисків товщина.

Підзміщення хребців в ній зачина

Вінок проблем – мов тать багатолика

 

Навалиться на жінку, чоловіка!

Тиск в голові стрибати почина,

Людина часто робиться сумна,

Хоча була раніше сонцелика:

 

То серце перебоями дійма,

Хоч змін в кардіограмі ще нема,

То дисбаланс гормонів в щитовидці!

 

Людина здатна вправити сама

Грудні хребці, і м’язами тримать,

Виконуючи вправи, їх на місці!

 

Розглянемо детальніше, які відхилення від НТ можуть викликати зміщення хребців Т1-Т4. Приведу ряд найяскравіших прикладів з практики для ліпшого засвоєння.

            Центральні нитки корінців зони Т4-Т2 з лівого боку іннервують зокрема стінки і перегородки серця, де прирощені серцеві клапани. Стійке тривале зміщення цієї зони – часта причина перебоїв ритму серцевих скорочень (так званих аритмій): серце то стукотить часто, то рідко. В серця Людини є кілька паралельно функціонуючих механізмів безпосереднього керування його роботою:

-         священний простір серця – зона, що керується Творцем, взаємодіє зокрема із серцем духовним, вищим «Я». При хірургічному втручанні в цю зону, а також при неочікуваному відчутному ударі в грудину в зоні серця Людина може померти;

-         взаємодія з енергетичним центром серцевої чакри;

-         задання власного ритму частоти серцевих скорочень в пучку Гіса;

-         управління через гілки блукаючого нерва;

-         управління гормонами. Серце теж продукує гормон, що регулює об’єм крові в кровоносній системі;

-         забезпечення функціонування структур серця – міокарду, клапанів, стінок, судин, перикарду іннервацією з боку ЦНС, та ін.

 

Останній наведений чинник має відчутний вплив на нормальне функціонування серця, зокрема підзміщення сегментів Т1-Т4 здатне негативно вплинути на судини, стінки серця, стискаючи їх в тих зонах, з котрих зворотний сигнал по дорозі до ЦНС ослаб чи й затух.

Такий процес може спричинити і недостатність клапанів: неповне змикання їх стулок.

Стулки клапанів серця тримаються на кількох тонюсіньких м’язово-сухожильних струнках. Одним кінцем ці струнки пророщені в стулки клапанів, іншим – в стінки серця. До цих зон стінок серця, де тримаються стулки клапанів, і до самих струнок, що керують роботою клапанів, тягнуться нервові канали зі спинного мозку, і з головного мозку – гілки блукаючого нерва. Так само зокрема ніжки пучка Гіса, що керує серцевим ритмом, теж отримують сигнали з ЦНС. Якщо по причині зміщення в зоні Т4-Т2 сигнали прямих і зворотних нервових імпульсів, що прямують у вищезгадані зони і назад, починають виходити за межі норми (частіше всього затухає зворотний сигнал), то прямі сигнали починають дещо надмірно стискати струнки стулок клапанів при систолах і не вповні їх розслабляти при діастолах. Це може спричинити незмикання стулок клапанів – їх так звану недостатність. Ще одна з можливих причин виникнення незмикання стулок клапанів у даному випадку – надмірне напруження ділянок стінок серця, де прирощені струнки клапанів. Це напруження, особливо виражене під час інтенсивної тривалої роботи серця, може поміняти геометрію місць прирощення стулок – віддалити їх від нормального положення, що теж може вплинути на щільність змикання стулок клапанів.

Приклад 1: у шестикласника діагностували недостатність серцевого клапана протягом року (до п’ятого класу все було в нормі). На той час було зафіксоване зміщення хребця Т2, після вправлення пройшли роки, зараз хлопечь дорослий - робив вправи для переучування м'язів, і все в нормі.

Приклад 2. У сусіда років 50-ти лікарі протягом 15 років «лікували» стійку аритмію, головним чинником якої, на мою думку, стало явно виражене зміщення назад Т3: травма, спричинена борецьким кидком і падінням на голову на татамі у віці 23 років. А помер сусід від «проґавленого» лікарями раку легень 4-ї стадії, хоча й проходив обстеження кожних півроку в стаціонарах.

Сегменти Т3-Т1. Зліва центральні корінці іннервують зокрема гладеньку мускулатуру коронарних судин серця Людини. Зміщення хребців цієї зони вперед, на моє стійке переконання – найчастіша причина інфарктів міокарда. Коронарні судини, на відміну від решти артерій і вен, працюють цілодобово, і вдень, і вночі! Тривале зміщення хребців Т3-Т1 вперед, часто лівим боком, може спричинити надмірне стиснення окремих ділянок в стінках коронарних судин, що в свою чергу спричинює поступову втрату еластичності судин в цих зонах. При надмірних навантаженнях в цих місцях внутрішній шар стінок коронарних судин може втрачати цілісність, тріскатися, і якщо холестерин, що циркулює в крові, занадто рідкий – він зароджує холестеринову бляшку. Наслідком цього може слугувати непрохідність судини в цій ділянці.

Приклад 3. Мій однокласник в травні 2010 року потрапив у Жовтневу лікарню столиці з діагнозом «інфаркт міокарда». Провідав його, промацав зони діагностики коронарних судин по Огулову у нього та його трьох сусідів по палаті – у всіх в тій чи іншій мірі були наявні больові відчуття. Промацав також з дозволу усіх стан їхніх верхніх грудних хребців – у трьох ті чи інші зміщення. В одного – зокрема явне зміщення Т2 вперед – перший інфаркт. У другого – Т1-Т3 зміщені вперед – другий інфаркт (перший трапився три роки тому). У третього – йому за 60 – невеличке зміщення Т1-Т3, вставили стент. У четвертого – майже непомітне зміщення Т1, але він згадав, що за рік до інфаркту йому «бабка» рихтувала хребці, і верхню грудну зону теж. За день до інфаркту він побігав – погрався з дітьми у футбол…

 

Зона С8-Т1 зліва – центральні ниті корінців іннервують зокрема дугу аорти. Досить тривале затиснення м’язами цих корінців може спричинити такі відчуття в серці: кольне секунду – відпустить, стисне на кілька секунд – відпустить. Зазвичай такі симптоми виникають десь через півроку після зміщення Т1 лівим боком вперед. Це вже до Людини підкрадається «грудна жаба» – так звана стенокардія: гладенька мускулатура дуги аорти починає надмірно стискати цю найбільшу судину, котра відводить всю червону кров від серця, і серцю стає все важче виштовхувати кров в аорту. Крім того, як і у випадку з коронарними судинами, стінка дуги аорти теж може втратити еластичність в здавленому стані, тріскатись при надмірних навантаженнях чи внаслідок вікових змін…

Зміщення Т1-Т2 лівим чи й правим боком вперед може спричинити з часом посилене серцебиття, коли серце калатає в грудях так, що Людина не може навіть заснути! Час, протягом якого це може трапитись – від кількох тижнів до кількох місяців.

Приклад 4. Мій колега восени потягав лівою рукою мішок на городі. Через три тижні після цього почали боліти м’язи вище ліктя лівої руки, ще через три тижні він не міг заснути вночі – калатало серце! Кардіограма не показувала якихось суттєвих змін. Після огляду виявилось невеличке зміщення в верхній грудній зоні, зокрема Т1 – вперед лівим боком. Масаж, вправлення дозволили колезі заснути, він почав робити вправи на підлозі, на дошці Євмінова – симптоми більше не повторилися.

Приклад 5. Мужчина років 40, без зайвої ваги, робота – цілоденно махати вилами, щось перекидати в господарстві у фермера. Весною потягав колоди з напарником – завантажували їх на пилораму. Т1 змістився вперед правим боком, решта хребців – на місці. В кінці весни почало калатати серце. Обстеження серця і решти організму засвідчили – норма! Обстежили щитовидну залозу – гіперфункція по деяких гормонах. На початку серпня в в столичній обласній лікарні видалили частину щитовидної залози – щоб не виробляла надлишок гормонів! Попередив мужчину: якщо не вправить перший грудний хребець на місце і буде продовжувати махати вилами – видалять решту щитовидки!

Приклад 6. Сусід, крупний мужчина, падав, ламав ключицю. Зрослася, та Т1-Т2 змістилися вперед лівим боком. Тричі серце калатало після періодів тривалого напруження – ніч за кермом авто, новорічне застілля і т.п. Після вправлення хребців епізоди калатання серця не повторювались.

У прикладах 4-6 проявляла себе щитовидна залоза: один з її гормонів впливає на частоту серцевих скорочень. При зміщенні в зоні Т1-Т2 пригнічується функціонування щитовидної залози, і при надмірному її навантаженні вона може або зменшити продукування гормонів, якщо організм не перевантажується, або ж збільшити, якщо організм вимагає їх у підвищеній кількості, як трапилось в останніх трьох випадках.

 

Які ще негаразди викликає підзміщення верхніх грудних хребців, розглянемо нижче, тобто розглянувши вищий, шийний відділ хребта.

Руки іннервуються з зон від 4 шийного С4 по 4 грудний Т4 хребці, і якщо хоча б в одному сегменті наявне зміщення хребців – та чи інша зона рук може відгукнутися болем, занімінням і т. ін. Докладніше про руки поговоримо в розділі «самодіагностика та масаж».

 

Тепер коротенько розглянемо шийний відділ хребта Людини. Він має вигин вперед – так званий шийний лордоз (знову ж таки, це не хвороба). Розглянемо деякі елементи будови шийного відділу хребта, що допоможуть розібратися причинами різноманітних болів у голові.

Сьомий шийний хребець – найбільш масивний, як і задній його відросток, бо треба ж йому тримати голову на плечах!

Бокові відростки 3-6 шийних хребців мають отвори для захисту зокрема судин, що тут пролягають: хребцевих артерій. Ці артерії роблять бокові вигини у формі петель в нижній частині шиї, в зоні С7-С6, ховаються в бокові відростки С6-С3, роблять петлі-вигини перед прониканням в отвір потиличної кістки черепа в зоні С2-С1. Петлі-вигини артерій дозволяють Людині вертіти шиєю в різні боки, колись – уберігаючись від хижаків, тепер – від авто!.. Другий шийний хребець разом з першим – атлантом, утворюють досить рухливу конструкцію в радіальних осях обертання. Атлант утримує череп Людини на двох відростках, мов на вертикальному рогачі!

 Так звані сонні артерії пролягають ближче до передніх-бокових країв шийних хребців. Вниз, до серця венозну кров відводять ряд вен, чотири головні з них – яремні.

 

Дві пари вен під назвою яремні,

З-під черепа відводять крові плин.

Щоб в голові не трапилось імли,

Коли приливи крові в ній буремні,

 

Ряд емісарних вен – струмки недремні –

Крізь рівно стільки ж отворів малих

У черепі назовні пролягли,

Щоб в зоні шиї влитись в ріки темні

 

Двох зовнішніх пружних яремних вен,

Ті – підключичних. Далі кров пливе

До серця в верхній порожнистій вені.

 

Крізь серце кров руша у кругове

Кільце: отримать дихання нове –

В нім газообмін здійснюють легені.

 

По боках шиї головою крутять зокрема грудинно-ключично-сосцевидні м’язи, прирощені вгорі до сосцевидних відростків потиличної кістки. позаду мочок вух, а внизу – до ключиць та грудини. Ці м’язи помітні при бокових поворотах голови. Зовнішні яремні вени пролягають приблизно на середині висоти цих м’язів під ними, зливаючи нижче кров у підключичні вени від задньої частини голови і верху шийного відділу. Внутрішні яремні вени пролягають вниз під розширенням грудинно-ключично-сосцевидних м’язів вперед в нижній їх частині.

Якщо грудинно-ключично-сосцевидні м’язи Людини затиснені і при пальпації болять, вони починають відігравати все більшу роль в уповільненні венозного відтоку крові з-під черепа. Вони є головними «клапанами», що можуть частково перекривати потік венозної крові вниз за рахунок подвійної удавки: гладенької мускулатури в стінках вен, а також зовні – м’язів, через котрі вони пролягають. Затискаються грудинно-ключично-сосцевидні м’язи знизу вверх і наперед, після кількатижневого затиснення м’язів комірцевої зони. Описаний тут процес часто започатковує прояви так званої вегето-судинної дистонії.

 

Зміщення шийних хребців теж можливе, одначе частенько шийний відділ Людини почуває себе дискомфортно після зміщення верхніх грудних хребців вперед, і після їх вправлення з шийним відділом, як правило, робити маніпуляції не потрібно. Хоча так звана краніосакральна терапія, популярна нині, призвана зокрема підправляти кістки черепа і тазу… Одначе, розглянемо

Приклад 7. Струнка невисока жінка років 30, любителька катання на гірських лижах, протягом десяти років страждала від приступів болю в зоні лівої скроні під час магнітних бур. Як вона казала, останнім часом десять видів різноманітних таблеток від «головного» болю під час приступів їй вже не допомагали. При пальпації лівого грудинно-ключично-сосцевидного м’яза склалося враження, що під шкірою не м’язи, а метал, по всій висоті м’яза! Показав, як робити розтирання, розминання цього м’яза, згодом підправив зміщені вперед лівим боком Т1,Т2 – через кілька днів болі вщухли і більше не повторювались.

 

Що ж викликає проблеми при зміщенні хребців?

 

Є механізм, що нерви затискає

Скрізь, де між м’язів путь їх проляга

У організмі: серце чи нога,

Аорта, вени – кров в них протікає

 

Тоді нормально, як не заклякає

Потік команд, що м’язам помага

Стискать судини, і перемага

Заслін, що в нервах струм не пропускає:

 

Нитки нервові м’язове кільце

Скрізь огорта, крім мозку, мов сильце.

Хребці змістились – в струмі є перерви.

 

Хребців сусідніх зміщення процес

У м’язах творить набряку ексцес:

Стискає м’язи. М’язи жмуть на нерви.

 

Голова в Людини може боліти, навіть якщо в зоні виходу шиї з-під черепа, по боках від першого шийного хребця-атланта м’язи при масажі болючі, а решта нижчих м’язів шиї та комірцевої зони безболісна:

 

У голові бува зростання тиску

В той час, як тиск нормальний у руці.

Біль в голові – сигнальні прапорці

Про те, що тиск сягнув за крайню риску

 

І вверх повзе! В пігулках мало зиску –

Причину знайдем там, де комірці

На шиях носим: м’язи, мов борці,

Стискають вени, та не чути писку!

 

Набряклих м’язів товща затиска

Яремні вени і не пропуска

Зворотні струми від гладеньких м’язів,

 

Що вену жмуть не гірше кулака!

Пульсує біль в потилиці, висках –

Варт набряк зняти з м’язів в першій фазі!

 

Після затиснення м’язів комірцевої зони можуть виникати болі в потиличній частині голови. Пізніше можуть почати затискатися бокові м’язи шиї, що спричиняє болі в лобних півкулях мозку.

Більшість різноманітних видів болю в голові пояснюється, на мою думку, таким фактором. В м’язах, найглибших і найближчих до бокових відростків зокрема шийних хребців, зовнішні нервові канали нервових корінців відгалужуються до гладенької мускулатури всіх судин, що пролягають через ці м’язи та найближчі зони. При набряку цих глибоких м’язів, що часто є наслідком підзміщення сусідніх хребців, поступово починають стискатися локальні зони зокрема гладенької мускулатури крупних і середніх вен, що призводить до погіршення току венозної крові в цих локалізованих ділянках. Перед такими зонами тиск у венах наростає, затим починає підвищуватися артеріальний тиск в спорідненій судинній системі. Якщо розблокувати затиснені  м’язи, при потребі вправивши на місце хребці, гладенька мускулатура вен в цих зонах розслабляється, і тиск на протязі лічених хвилин (у молодих людей) нормалізується. Слід розуміти, що чим старше людина, тим більша вірогідність наявності в неї дефектів в стінках судин, не пов’язаних з описаним вище процесом, хоча й спровокованим ним задовго до майже незворотних змін судин – варикозу, тромбозу, гриж судин (не аневризм, як їх досі помилково називає медицина, а саме гриж, при котрих кров через тріщини у внутрішній стінці судини – інтимі – потрапляє в стінку судини, розшаровуючи її, звужуючи просвіт судини, або й видуваючи вбік до пори цілісну стінку трубчатої судини в місці, де гладенька мускулатура була довго затиснена).

Найчастіше біль в голові свідчить про підвищення тиску в головному мозку Людини. На такі симптоми варто звертати увагу якнайшвидше і найсерйозніше, оскільки судини в головному мозку – досить розгалужена мережа, і пошкодження цілісності хоча б одного з них спричинює крововилив – інсульт. Зауважу, що згідно з вітчизняною медицинською статистикою, більше половини інсультів у людей не старше 50-55 років трапляється з причини розриву аневризм головного, інколи спинного мозку:

 

Що в молодих інсульти спричиняє?

Які судини не тримають тиск?

Пищать, сердешні, та не чути писк!

Це аневризми кров переповняє.

 

Чому серденько тиск в них наганяє?

Дать мозку кисень – ось у чому зиск!

В основі шиї просідає диск –

Хребці змістились – це перепиняє

 

Нитками нервів імпульсів потік:

Неділя-друга – в шиї м’яз затік,

Затис яремну вену, та набрякла,

 

Тиск в мозку зріс. Фізичні вправи, стрес

Виводять з-під контролю цей процес,

І – в аневризмі міцності забракло! 

 

Якби мій добрий знайомий не пішов з життя земного від розриву аневризми в головному мозку не в горах, де ми з ним долали семитисячники, а в столиці, та ще й у віці ледь за п’ятдесят, то і мені б не було відомо, що таке аневризма.

Медицина досі стверджує, що аневризми – патологія. Мова в цьому випадку йде насправді про грижі судин, а не про аневризми – природою вмонтовані в розгалуження артерій, артеріол поєднані з ним сфери – демпфери систолічного артеріального тиску:

 

У аневризм можливість розтягнутись

Є значно вища, ніж в мілких судин.

Матеріал для стінок їх – один,

Та сфері значно легше враз напнутись

 

Під тиском крові, потім знов ввігнутись,

Віддавши кров у русло, щоби плин

Постійним був не протягом годин –

В діастолах, аби не задихнутись

 

Клітинам мозку навіть ні на мить,

Стискаючись, в мілких судинах змить

Все, що могло осісти, застоятись.

 

Роль аневризми варто розуміть

Старим і молодим, аби уміть

Фізичних навантажень не боятись!

 

Розбираючись із терміном «аневризма», виявив, що частина медиків, якщо не всі, вважають аневризми патологією, відхиленням від НТ в біологічному тілі Людини.

 

Можливо, мовить хтось: „Авантюризм!

Чом знов питання це його займає?

Медичної освіти він не має!”

А мова йде про сутність аневризм.

 

Відсутній у статистиці ліризм:

Розрив їх молодим життя ламає,

Як тиск надмірний голови проймає.

В питанні нині цім – не до харизм,

 

Бо нині термін в медиків один

Для аневризм і просто гриж судин!

Це ж абсолютно суттю різні речі!

 

Тиск дошкуля стрибками молодим,

Розбіжність тисків мозкових рідин

Рве аневризми. Грижі – більш старечі.

 

            Викладу власні думки про природу аневризм.

Зауважу, що терміном «аневризма», напевно «для зручності», сучасна медицина іменує принаймні три різні відхилення від НТ в біологічному тілі Людини, а саме:

-         Грижі трубчатих судин. Виникають або при утворенні тріщин в їх стінці, при цьому кров просочується між інтимою і еластичним шаром, роздуває судину всередину чи й назовні. В іншому випадку під надлишковим тиском стінка судини випирається назовні, причому шар інтими – не пошкоджений. Навіть в цих двох випадках профілактика таких гриж має дещо різне направлення: укріплення стінок судин і підтримання нормального тиску крові.

-         Аномальні випирання стінок серця (так звані аневризми серця). Частина стінки перегородки лівого шлуночка може випиратися в порожнину правого шлуночка серця при надмірних навантаженнях, навіть при відсутності інфаркту міокарда. Внаслідок інфаркту міокарда крововилив з коронарних судин утворює випирання стінки серця всередину чи назовні. Як бачимо, і в цьому випадку «аневризм» причини відхилень – зовсім різні, а термін – однаковий. Профілактика цих патологій – теж відрізняється: правильно тренувати серце і запобігати атеросклерозу коронарних судин серця – дещо різні методи.

-         Грижі кулькоподібних резервуарів з артеріальною кров’ю, що містяться в місцях розгалуження судин артеріального русла і поєднаних з ними аневризм (правильніше б їх було латиною називати за формою: globa cava - "глоба кава", тобто "порожниста куля").

Природні порожнисті кулі (не грижі!) закладаються в нормі в процесі розвитку артеріальної системи кровообігу плоду, переважно в місцях розгалуження судин під гострими чи навіть прямими кутами, в зонах, де стрибки артеріального тиску найбільші: в області серця, в головному мозку та навколо шлунка. Розмір їх на початкових стадіях функціонування невеликий, при діастолах складає 1,5 – 2 діаметри більшої з судин. Шийка порожнистої кулі в місці розгалуження артерій, артеріол розташована „назустріч” потоку артеріальної крові. Стінка тіла і купола аневризми складається в нормі з тих же шарів, що й більша судина. Якщо це мілка артерія, то як правило, з інтими, еластичного та м’язового шарів.

При систолічних підйомах тиску порожниста куля роздувається настільки, наскільки м’язовий та еластичний шари можуть розтягнутися, відповідно до тиску крові. Доки ці два шари можуть стримувати систолічні стрибки тиску – доти порожниста куля являє собою фізіологічно нормальне утворення. Оскільки процес кровообігу безперервний, то при надмірних імпульсних зростаннях тиску в деяких порожнистих кулях процес їх стискання в діастолічних паузах неповний, тобто вони лишаються ще в певній мірі роздутими, але їх стінка перебуває досі в нормі. Якщо на фоні підвищеного артеріального тиску в суміжних судинах трапляються подальші пікові підйоми систолічного тиску, то порожниста куля може роздуватися до такого діаметра, коли першим починає на її куполі тоншати, лопатися і „сповзати” м’язовий шар, а за ним і еластичний шар, лишаючи в її сфері лишень один внутрішній шар інтими. В цьому випадку наявне переродження порожнистої кулі в аневризму – вона вже нездатна здуватися при діастолах. В даному разі можна говорити про аневризму порожнистої кулі (глоба каві).

Зауважу, що в цьому випадку, коли роздута порожниста куля має лише один шар – інтиму, в зоні її купола так званий гемато-енцефалічний бар’єр (ГЕБ) з великою вірогідністю відсутній.

Безперервним є й процес регенерації клітин в стінках артерій. Якщо діаметр грижі аневризми порівняно невеликий, – кілька міліметрів, – а артеріальний тиск в цілому знизився до норми на кілька днів, тижнів – з невеликою вірогідністю можливе поступове нарощування спочатку еластичного шару на інтиму тіла аневризми, і до певної міри м’язового шару. Хоча м’язовий шар з огляду малої корисності наростає на еластичний мало, не набагато  вище шийки аневризми.

Що ж означає неправильна однакова назва-штамп різних патологій, - аневризм? Неповний перелік методів профілактики. У вмпадку аневризм порожнистих куль - глоба каві - їх відсутність, з точки зору медицини. Якщо ж розуміти головні фактори росту тиску в ЦНС та запобігати його різкому підйому, тренувати судини, то можливо уберегти в межах норми порожнисті кулі, не допустити їх переродження в аневризми, а також в значній мірі запобігти виникненню гриж судин, перенапруженню серця і уберегтися від інфаркту міокарда та інсультів. Очевидно, що варто уникати надмірного зростання тиску в головному мозку – постійного, і тим паче пікового при гіпертонії!

 

            Детальніше про іннервацію можна буде згодом почитати у відповідному розділі книги.

            Коротко про «сколіоз». Викривлення ділянок хребта можливе й при наявності сколіозу, а не тільки підзміщень хребців. Одначе нині часто сколіозом у дітей та підлітків називають такі викривлення хребта, де наявні саме підзміщення, про які чомусь не підозрюють ні лікарі, ні батьки, ні діти. Сколіоз характеризується перш за все неправильною формою тіл хребців, котрі припиняють ріст у віці 21-22 років. При сколіозі різних ступенів хребет теж має фізіологічно ненормальні викривлення, одначе м’язи по боках таких викривлень з одного боку від остистих відростків майже безболісні, на відміну від м’язів в зонах підзміщених сегментів хребта. При сколіозі хребці не вправиш. Методи вирівнювання хребта при сколіозі варіюються від різних комплексів масажів та вправ при 1-2 ступенях, аж до хірургічних методів при 3-4 ступенях.

Інша справа – наявність підзміщень, причому переважно у тих школяриків, чиї батьки не привчають дітей до вправ та нормальної осанки.

    Так званий сколіоз поперекової зони - це підзміщення, і що раніше їх вправити і привчити дитину робити 2-3 вправи для переучування м'язів - тим швидше щезне цей діагноз. До речі, поперечна плоскостопість - це теж зміщені L4-L5 хребці. Цей "діагноз" ліквідується за 2-3 тижні.

А от підзміщені роками хребці в грудному відділі хребта дітей спричиняють не тільки клиновидні хребці, а ще й відповідні ребра ростуть різної довжини. Тим важливіше діагностувати зміщення хребців задовго навіть до виникнення 1-ї степені сколіозу. 

Остеохондроз… Багацько трактувань цього терміну. Вважаю, якщо відмежувати все, що виникає в результаті підзміщень хребців хребта без сколіозу і травм, то проявів остеохондрозу, крім вікових дистрофічних змін хребта, лишиться небагато.

 

Можна наводити багато прикладів відхилень від НТ, викликаних підзміщеннями хребців, одначе ліпше скорше опанувати, як їх виявляти, як робити самомасаж, як вправляти хребці та якими вправами укріплювати м’язовий корсет, що утримує хребці в нормальних положеннях і вдень, і вночі?!

Цьому зокрема присвячений  розділ ПРОПОЗИЦІЯ на даному сайті , де викладена авторська методика самодіагностики та самомасажу в тексті (23 сторінки) та на відеоролику (47 хвилин).