Отепер дозвольте спитати, чи спадало Вам на думку запитання про сенс життя людини на Землі, тобто сенс Вашого життя? Не плутаймо сенс життя і цілі, мрії, бажання, поточну мету і т.ін. Для чого ми живемо на Землі? Іти дорогою своєї долі?! Створювати і відпрацьовувати так звану карму? Якщо й так, то кому це треба – нам, іще комусь, крім нас?! Деякі книги свідчать: Земля – одна з небагатьох планет, де існує свобода вибору в живущих на ній, зокрема в людей. То що таке свобода вибору і що – карма, що – доля, від котрих не втікти? Де пролягає невидима грань між свободою вибору і невідворотністю долі, карми? Маю переконання, що це чи не найголовніші філософські питання для людини! І якщо свій варіант відповіді на перше питання у Вас вже є, можете порівняти його з моїм, викладеним загалом в десятках сонетів кількох моїх книг, та вперше описаним у десятому вірші книги другої:

 

Учитель, лікар, хлібороб – Первісні між людських професій. Вже потім із юрби нероб, Фанатів первістки конфесій   І армій створені були – Всівати смерть, вчиняти смути, Й ремесел решта набули Ознаки зцілення й отрути!   Пізнать, розвинуть, берегти Людське єство, світи довкола І Сутність Бога – три мети В рільництва, медицини, школи!   Світи тримають три кити: Пізнать, розвинуть, берегти!   Ти прагнеш сенс життя знайти? Пізнать, розвинуть, берегти!   Навчись у плинній миті ти Пізнать, розвинуть, берегти!

 

Погляньмо з точки зору цих трьох нерозривних процесів – пізнання, розвитку, збереження – на будь-яку бажану взаємодію з власним тілом: чи не такий лозунг варт обрати для збереження і зміцнення здоров’я?! А у взаємовідносинах із зовнішнім світом – при спілкуванні з іншими, чи в процесі творення, чи сприйняття інформації – Ви прагнете використати всі оці три інструменти? Чи вся зовнішня інформація потребує Вашого сприйняття, сприяє Вашому розвитку і збереженню здоров’я, спокою, радості, щастя? Якщо в людській діяльності виключити хоча б один з процесів – життя не тільки не розвинеться, а може навіть зникнути, особливо якщо людство не збагне роль взаємодії із Творцем, Всесвітом! Спробуймо до кожної справи підійти з такою міркою, без осуду, а просто проаналізувавши в повсякденному житті те, чим доводиться займатись, і виявиться, що далеко не все і не всі відповідають цим принципам! Значить, є резерви для розвитку, інакше бути не може – якби все було ідеально, ні́чого було б робити! До речі, поняття збереження у взаємодії з розвитком часто передбачає перетворення матерії, інколи й руйнування – в теперішньому розумінні цього слова, варто лише не помилятися у визначенні справжніх кінцевих результатів „руйнівних” процесів. Але при недостатньому пізнанні процеси руйнування значно переважають процеси збереження, гармонійного розвитку і творення.

 

Звичайно, далеко не будь-яка дія, робота чи діяльність, скажімо, прибирання кімнати чи миття посуду, на перший погляд обов’язково слугують всім трьом задачам. Пізнання і розвитку в цих справах малувато. Та коли уявимо, що ми застосували б антитези до цих понять в наведених прикладах, то і підлогу б ми мили не водою, а чим попало, та й посуд навряд чи лишився б цілим.