    
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 Постулати творення ЛюдиниЩо, кажете, задача – непомірна!?
Здійснім її на кшталт такої гри:
В веселкові забарвмо кольори
Єства Людського строї! Безрозмірна
Людини сутність, чи вона тримірна?!
Реальності не вгледим з-за мари?!
Прислухаймось до голосу згори,
Щоб відповідь на всі питання вірна
Вписалася у слів наступних ряд!
Чи ж істини розгледить з-поза гряд
Словес читач рядків нетерпеливий?!
В єства Людини – непростий наряд!
Є в нім полярність, поле і заряд,
Отож єства розгляньмо стрій важливий!
Аби первинні труднощі здолати,
Без непотребних балачок, промов
Давайте сформулюєм ряд умов
Для сутності Людини. Постулати
Окреслять: що Творець хотів послати
Для втілення нам з Вами без відмов?!
Тож випишім древнішою із мов,
В якім горнилі вогнищу палати,
Що з’явить у Земний Довічний світ
Людину! Розгадаймо Заповіт,
Проречений в Первісному Завданні:
Серденьок власних слухаймо совіт –
І виліпиться сокровенний звіт
У Постулатів лаконічні дані!
Сучасна доба змінюється настільки швидко, що написані пару років тому наступні рядки вже потребують коригувань і доповнень згідно зі змінами сутності Людини в перехідний період Землі, котрий переживаємо нині.
Постулат 1:
Людина інтегрована в Реальність,
Матерію, – то й Матінка-Земля,
І Всесвіт, видний зблизька і здаля, –
В багатогранну Світу інтегральність!
Відтворюючи індивідуальність,
Сприймаючи тонкі Земні поля,
Людина струми тіла направля
Червоним світлом у матеріальність
Землі для виживання: цей зв’язок
В Людині родить животворний сок
Розмноження, достатку, Кундаліні,
Будові тіла вказує зразок.
Чотирипелюстковий цвіт-бузок
В основі тіла – корінь в управлінні.
Терміном Кундаліні називатимемо закумульовану енергію, поміщену в Людське єство, що в будь-яку мить може Людині знадобитися в її Земному Житті!
Зону контакту Людського єства з Землею забарвимо в коричневий колір. А червона зона нижньої частини польової структури Людини набирає нині синього кольору.
Постулат 2:.
Людині притаманна сексуальність.
Людина здатна з іншою, сама
Зусиллями і тіла, і ума
Відроджувати індивідуальність,
Вертаючи її в Земну дуальність.
Людина струми Всесвіту сприйма,
Що збуджують емоції: сума
Чуттів тілесних – дана казуальність.
Людина невіддільна од води –
Води живлющі творення пруди
Насичують тканини і судини,
Підсилюючи творчості труди.
Цвіт шестипелюсткової звізди –
Жовтогарячий під пупком Людини.
Очевидячки, в Людини має бути пуповина.
Воду теж використаємо в Людському єстві – розбавляти інгредієнти.
Жовтогарячий колір єства під пупком нині перефарбовується в жовтий.
Постулат 3:.
Рішучим незборимим устремлінням
Людина здатна Вічність осягти,
Путь прояснити, досягти мети,
Завдячуючи досвіду, умінням.
Цілющим Сонця золотим промінням
Людина світить в зовнішні світи
Енергії, яким вдалось пройти
Обробку емоційним розумінням:
Бажання процідивши через трал,
Страстей гармонізуючи хорал.
Людина власні почуття формує.
Світ золотий просвічує астрал.
Мов сонях, в десять пелюсток корал
Світ про єство Людини інформує.
Астрал – один з енергетичних шарів Землі – хай буде притаманним Людині теж!
Над пуповиною золотавий колір тепер набирає червоних відтінків.
Постулат 4:.
Любов Людини живодайна, чиста
Зліта, мов птах, в Небесну вишину
Вітать світів красу і тишину –
Звідтіль зринає Істина речиста:
Небес, Землі Гармонія пречиста
Дарує серцю свіжість запашну
І проника в найдальшу глибину
Єства Людини. Тиха, урочиста,
Любов Людини – центр її єства
І поєднання плоті й божества,
Чуттів найвищих з барвами Природи.
Вітрець зелену квітку колива
З дванадцятьма пелюстками: жива,
Вона в Людині – центр Любові, вроди.
Любов – найвищі креативні енергії Отця, що творять і пронизують світи! Хочемо ми того чи ні, але Любов просвітлює і просякає все Людське єство:
Як прояснити функцію коронну
Любові Бога – вищого добра,
Що до основ Людину пробира
І проявляє дію охоронну?!
Любов вплива на хмарку електронну
Навкруг протон-нейтронного ядра!
Любов програми руйнівні стира,
Підйомну силу має елеронну!
Любові сила зцілить, воскресить,
Лишень серця навчімо не гасить –
Генерувать вібрацій вищих хвилі,
І дякувати Богу – не просить –
За здатність нас щомиті оросить
Любов’ю у Земному Вічнім тілі!
Зелений колір вище серединної зони єства Людського роздвоюється і перетворюється в бірюзовий – дещо вище попередньої зони, але нижче наступної, змальованої в четвертому Постулаті – рожевої!
Постулат 5:
Людина здатна дихати Ефіром
Сріблисто-голубої чистоти,
Свідомістю пронизувать світи,
Оволодіти інформацій виром,
Що схожі за летючістю з зефіром.
Людина здатна думку проректи
Всепрощення словами, доброти,
Аби єднатись мовленим із миром.
Людина здатна слухати, розчуть,
Які в нутрі енергії течуть,
І формувати світ самопізнання.
Людині дано майбуття відчуть.
Шістнадцять пелюсток єднання тчуть
Зі світом, де знання дають визнання.
Ефірні енергії притаманні Землі, тож хай і Людина має ефір в своєму єстві!
Голубі тони вище рожевої зони єства Людини в наші дні перетікають у фіолетово-лілові відтінки.
Постулат 6:
Людина здатна пізнавати тишу
Свідомості й тілесного нутра,
Сформованого в вигляді шатра,
Розкрить в нутрі Реальність найчистішу,
Закладену в основи, найсвятішу,
Що міститься за кінчиком пера,
Коли настане пізнавать пора
Первинну Божу сутність найпустішу.
Людина здатна миттю просвітліть,
Світ бачить чистий, світу повеліть
В Гармонії, Любові сповиватись.
І дев’яносто шість пелюсток – пліть,
Що підганя лілову даль століть:
Людина здатна Вічно розвиватись!
Гармонія – прояв законів творення і розвивання світу, Землі у взаємодії. Тож хай і Людина, і всі часточки її єства перебувають у Гармонії!
Перо в даному контексті означає не елемент підйомної сили єства Людини, а акселератор польоту думок, хоча їх відсутність в Людському єстві часто вельми корисна!
Лілові відтінки цієї частини єства Людини забарвлюються нині смарагдовими барвами.
Постулат 7:
Енергіями з Господом єдина,
Що Вічно протікають в тілеса,
Людина постигає Небеса.
Подорожує Вічністю Людина:
Їй суть Буття являється пустинна,
Де істинна Реальність загуса.
В Людині пам’ять Людства воскреса
І виника дорога серединна
Духовної й тілесної Путі:
Енергії просвітлення святі
Квітчають мозок у Довічнім леті,
І промені сріблясто-золоті
Іскряться у Господній Пустоті
В тисячопелюстковім фіолеті!
Різноманітні енергії, погодьтеся, теж потрібні Людині для виконання всіх прижиттєвих дій і функцій!
Строго кажучи, Господня Пустота містить в собі Ніщо, а от коли з неї з’являється Щось – наприклад, сріблясто-золоті безкінечні Потоки Вічності – от тоді це Щось стає проявленим.
Путь в даному випадку – Доля Людини, з моменту її зародження і до переходу у Вічність.
Сріблясто-золоті відтінки верхньої частини Людського єства набувають нині перламутрового блиску! Вище них – прозорість Людського єства, а ще вище – срібний блиск, що є невід’ємною хвилею Потоку Вічності!
Постулат 8:
Людина здатна дихати крізь пори
Своєї шкіри не лише тоді,
Як тіло у повітрі – у воді,
Де без повітря не знайти опори,
В землі, як мох, що дихає крізь спори,
Закопаним, мов йог, на самоті,
Не при страшному Божому суді –
Для цього варт повідкривать запори
І в шкірі власній, і в своїм умі!
Не віриться? Подихаймо самі:
Ледь чутно плин повітря проникає
Крізь пори вглиб ... Енергії приймім
І видихаймо в захваті німім!..
Хай шкіра світом дихати звикає!
Очевидно, що Людина повинна мати якісь межі свого єства, тож хай більш явна межа зветься Шкірою.
Функція дихання, притаманна Всесвіту, потрібна очевидячки й Людині. Закладемо кілька механізмів дихання в Людське єство, про всяк випадок!
Постулат 9:
Людина здатна бачить „третім Оком”
Енергій плин, що у єстві течуть,
І „третім Вухом” недосяжне чуть,
А „друге Серце” служить їй пророком!
Ці вміння не даються ненароком –
Вони в нутрі, нікуди не втечуть –
Енергії і практика їх тчуть.
Відкриймо ці дари цигун уроком!
У кімсь пробудить здібність шок чи стрес,
Та ліпше, проявивши інтерес,
Невпинно розвивати крок за кроком
Своє єство! Ци розвою процес
Душі невпинний направля прогрес
І тіло манить жити Вічним строком!
Поняття Зору і Бачення, Слуху і Чуття, відчуття енергій Ци в єстві Людини – погодьтеся – теж додамо до Людських характеристик. Зовнішні видимі органи чуття назвемо Очима та Вухами. Головні ж чуттєві органи, захищені всередині Людського єства – два Серця: одне, так би мовити, більш матеріальне, друге – головніше, тонкопланове, Духовне Серце:
Людське Духовне Серце в Світі Льоду
Освітлює той Світ, немов маяк.
З цим світлом тьмі не справитись ніяк!
У світла ціль не Льоду прохолоду
Обігрівать, немов вогню – колоду,
А вартувати Стрій, що там закляк,
Світити, де він теплиться і як,
Майбутню путь просвітлювать до плоду.
В Людського Серця тим ясніший світ,
Чим глибший знань духовних заповіт,
Що в попередніх втіленнях набуто.
Цей заповіт в Людей не в голові –
В Духовнім Серці! Се́рденька завіт –
Творить Любов’ю – багатьма забуто!?
Світ Льоду – Божественна структура, на кшталт холодильника, призначена для збереження цілісності найбільш цінних енергетичних нектарів.
Стрій Людини – її тонкопланова польова одежина, і не тільки Земна?
Постулат 10:
Скажіть, а Ви не силкувались, часом,
Збагнуть, в якому часі ми живем?
У Лету, в Вічність Всесвітом пливем,
Мов літаком – Землею бізнес-класом?
Земля Лінійним управляє часом,
Іменням цим звичайний час ми звем.
Життя явля стремління хвильове,
Дух – Імпульсне. Нерукотворним Спасом
Час Кардіозний Сонечко явля:
В нас – Дух, з ідеї – форму проявля.
Течуть часи Всесвітній, Галактичний,
А Символізм в Людині Часовий –
Путь прояву кармічної канви.
Для люду час Лінійний Світу – Вічний!
Оскільки час є функцією Простору, вочевидь, Людина має оперувати всіма часовими характеристиками!
Постулат 11:
Як Сенс Життя, є й Місія в Людини,
А Місія у кожного – своя!
В Людини є нетлінне Вище „Я”,
Що Духом володіє щогодини,
Енергіями повнячи судини.
Небесне у Людини є Ім’я,
Небесна у Людини є Сім’я –
В Людини не буває самотини!
Людина є духовності взірець!
Людина є Гармонії творець!
Прямим Людина сяє Світлом Бога!
Людина є просвітлений борець
Зі Тьмою, унікальний Світла жрець,
А Місія – Життя Земна Дорога!
Про Вище «Я» – зв’язки з власним Янголом Небесним – та Небесну Сім’ю ми ще будемо згадувати.
Постулат 12:
Забігаючи трішки наперед, формулюється він так:
Фізичне і Колоїдне, Ефірне –
Три видимі ущільнені тіла,
Що їх Земля Людині надала.
Про тіл тонких знання неоковирне
Пора міняти на поняття вірне:
Астральне – щоб душа літать могла,
Причинне – вправно лаштувать діла,
Духовне – сприйняття Творця сумирне,
Свідомості – думки і ум єднать,
Психічне – світ Життя й чуття ладнать,
А Розуму – основу мурувати
Для тіла Мислі – Істину пізнать.
Є й тіло Часу – у часи пірнать,
І Абсолюту – світом мандрувати!
Дванадцять тіл Людини не є універсальною класифікацією – хтось може віднайти їх менше чи більше, одначе зауважу:
Тіла людські приймають різні форми.
Фізичне тіло – ось! Тіла ж тонкі
Невидні оком, знані, як такі,
Що мають вельми різні межі, норми.
Фізичне тіло бачим для проформи:
Всередині не всяк уздрить м’які
Тканини і енергії стрімкі,
Кістки, хребет у якості платформи.
Людські тонкі тіла – то не казки!
Почуймо тіл тоненькі голоски,
Усі тіла ці – взаємозалежні!
З фізичним тілом в них тісні зв’язки,
Хоча й тоненькі, ніби волоски!
Можливості всіх тіл людських – безмежні!
Сподіваюсь, тепер Вам стало більш зрозуміло, з якого тіста ліпитимемо Людське єство? Приступимо! |
|
© 2024 Оліфіров Віктор Миколайович. Всі права захищено.
|