Простір і Час LifeSense

Головна / Сонети / Простір і Час

Простір і Час

Вірш 36

За нижнім краєм озера, в долині,

В підніжжі дива – велета-гори –

Дрімає землетрус, мов кундаліні,

Акумулює сили до пори!

Він може не прокинутись ніколи –

Покриє гору панцир крижаний.

Прокинеться – здригнеться все довкола,

І дух гори пробудить дух земний!

Гора заграє гранями граніту,

Допоки Сонця промінь ще не згас,

І довго потім буде пломеніти:

Змінився простір – зміниться і час!

Відкрий і нижнє озеро своє,

І силу, що пробудження дає!

17.06.2003 р.

Сонет 50

Вас раптом хтось на вулиці питає:

„Скажіть, котра година?” – і відвіт

Ви даєте, немов короткий звіт,

Поглянувши, як тихо обертає

Годинник стрілки, й кожну мить ковтає

Час плинного життя. Чи міг би світ

Проіснувати стільки тисяч літ,

І не лічити час, що пролітає?

А раптом, час – то вигадка людська́,

І він не протіка, немов ріка,

А просто зміна простору триває?

Є думка: час від того виника,

Що крутиться галактика стрімка,

І з обертання час видобуває!

3.09.2003 р.

Сонет 357

Ми дивимось очима на минуле:

Аж доки в мозок світло донесе

Крізь очі образ – змінюється все

Тому, що в часі кілька хвиль минули,

І в просторі об’єкти промайнули!

Людина задніх в сприйнятті пасе

У Бога! І коли вже розтрясе

Сон наяву, згада, про що забули

Ми майже всі, творити розпочне

В гармонії – тоді наздожене

Грядущу мить, наблизивши прибуле,

Збагне, що Час і Простір є Одне,

Як бути „Зараз, Тут”, та головне –

Як поєднати з Богом серце чуле!

10.09.2004 р.

Сонет 483

Якщо в окремій точці сконцентруєм

Вміст інформацій і енергій, мас –

Змінити зможем вмить локальний час,

Нове буття в цій точці згенеруєм!

Як в майбуття Любов’ю путь торуєм –

Красиве, гармонійне вийде в нас,

І стане світ найкращою з прикрас!

Як в безвідповідальності майструєм

І творим недоцільне, руйнівне –

Одразу Всесвіт ціль таку збагне,

В якій ми недоречне реставруєм,

І не завадить утворить страшне,

Та строго поспита і натякне:

Чи крізь Любов діла свої фільтруєм!?

24.11.2004 р.

Сонет 745

Час – поле для процесів протікання,

Екран, що на його прозорім тлі

Усі світи – великі і малі –

Тчуть полотно Буття без зволікання,

Перерв, затримок, пропусків, чекання.

Час – просторова функція. В Землі,

Де час і простір сходяться в вузлі,

Збувається матерій виникання.

В реальностях, невидимих для нас,

По-іншому існують простір, час.

Туди для тих можливе проникання

Крізь куба часу-простору каркас,

Хто плин думок, енергій, даних, мас

Вмить втілює за гранню пропускання.

5.08.2005 р.

Сонет 746

Як організм будується з клітинок,

Так і життя у миті протіка.

Поміж клітин і в миті грань тонка,

Між ними часу-простору відтинок

Не містить майже перепон-пластинок –

Життя плете мереживо вінка

І знов в наступній миті виника

З іще дрібніших хвильок і частинок.

Наш власний час в минуле повернуть

Можливо – варто суть часів збагнуть

У поєднанні з рештою реалій,

Свідомістю за казки грань сягнуть,

Реальність часу-простору згорнуть,

Розкривши, де потрібно, жити далі!

6.08.2005 р.

Сонет 780

Тримай міцніш опору під ногами,

Йдучи вперед, дивись, не оступись!

А спотикнувсь – не падай, а кріпись,

То – вірний знак розстатися з боргами.

Прощайся з ними, не ходи кругами,

У вірі в силу духу укріпись,

Землі і Сонцю дякуй, не скупись –

Нам Вічність подарована богами!

Земля дарує сили у земнім,

В небеснім – Сонце, Духа міць у нім!

Лінійний час земній підвладний масі.

На краще Землю наміром змінім!

Суть гравітацій сонячних збагнім,

Зміцнім свій дух у сонячному часі!

2.09.2005 р.

Сонет 781*

Скажіть, а Ви не силкувались, часом,

Збагнуть, в якому часі ми живем?

У Лету, в Вічність Всесвітом пливем,

Мов літаком – Землею бізнес-класом?

Земля лінійним управляє часом,

Іменням цим звичайний час ми звем.

Життя явля стремління хвильове,

Дух – імпульсне. Нерукотворним Спасом

Час кардіозний Сонечко явля:

В нас – Дух, з ідеї – форму проявля.

Течуть часи Всесвітній, галактичний,

А символізм в людині часовий –

Путь прояву кармічної канви.

Для нас лінійний час Всесвітній – вічний!

2.09.2005 р.

* До книги: Кушка Л.И. „Макромир человека, часть третья. Время. Пространство. Знаки. „Тело эмоций”. Принцип причины-следствия. Карма. Реальности. Миры. Мерность миров.” Изд. Общественная организация „Джерело”, Киев, 2005 г.

Сонет 1698

Час непомітно робить справу добру,

Коли потрібний вчасно робим крок,

Як ні – колись затребує оброк!

Буває, час скидається на кобру,

Котру не вздриш, мов зір поцілив в копру,

Та вжалить так, мов тисне на курок:

Пекучий постріл, слід од двох дірок –

І простір вже розносить вість недобру...

Отак казав мудрець – не гострослов:

Пильнуймо мить, мов кобру змієлов!

Час Вічності – неоцінима цінність:

У кожній миті знайдемо улов!

Мов з рисових зернят гарячий плов –

Ця безперервна митей швидкоплинність!

8.02.2008 р.

Сонет 1850

Бува, сидиш розслаблено у кріслі

В той час, коли миттєвості біжать…

Тобі ніхто не може заважать,

Ти сам-один, без діла і без мислі –

То чи діла стоять на місці кислі,

І перестав себе ти поважать,

Чи за розпуттям стежечки лежать,

Котрою ж далі йти – чуття обвислі

Не кажуть серцю... Чи безмовний стан –

То результат активності путан?!

Чи в зов Небес вслухається свідомість,

Аби за мить пружний розправить стан

І опинитись, мов Жерар Астан,

Там, де чека прекрасна невідомість?!

15.09.2008 р.

Сонет 1895

Є майбуття параметр: вірогідність –

Те, що, можливо, станеться, чи й ні...

Сонет оцей диктується мені

Не з тим, аби підвищити дохідність –

Буває і в багатстві жалюгідність,

Як істину шукають у вині...

Питання, власне, у величині

Понять: відповідальність, віра, гідність

Тих, хто серцями творять радо мир!

Господь – Отець Єдиний і кумир –

У творенні порадить, допоможе:

Незнаних в майбутті багацько мір!

Лиш боязкий ледачий марновір

Із майбуттям змиритися не може!

1.12.2008 р.

Сонет 1954

Хто швидкоплинну мить успішно ловить?

Фотограф, чий видючий об’єктив

До миті плинну Вічність скоротив?!

Чи той, хто миттю Слово Вічне мовить?!

Але ж не той, хто лається, злословить,

Бо власний ум, як Раду, розпустив,

Мов злого пса із повода спустив?!

Минулу мить навряд чи хто оновить,

Хіба що як пройдешнє, пригада!..

Течуть летючі миті, як вода,

Не вхоплять їх ні розум, ані пальці,

Лишень душа відкрита, молода –

На Вічну мить у неї є узда!

А ще – у медитації непальці!..

30.01.2009 р.

Сонет 2004

Колись підстрижку довіряв я сивим

Огрядним перукаркам, був тоді

Ще юним, – дні спливали по воді

Ріки Життя, – був зроду не спесивим...

Тепера довіряю чуб красивим

Дівчатам підстригати – молоді,

Цнотливі, що не знають бігуді,

Стрижуть, тож вслід за хлопчиком плаксивим

Сідаю в крісло... Падає до ніг

З волоссям чорним срібно-білий сніг...

Ріка Життя назад не повертає!

Та юності нагадує роки

Хвилястий рух дівочої руки,

На почуття Любові навертає!

27.03.2009 р.

Всі матеріали сайту, крім тих, де явно вказано джерело даних, є власністю автора Оліфірова В.М. та захищені законом України "Про авторські та суміжні права". Використання матерiалiв дозволяється за умови посилання (для інтернет видань - гiперпосилання) на www.lifesense.com.ua з зазначенням автора.