Сонет 2457
Чи не за те, що «прийшлими» руками
Вершився черні вирок: «Розіпни!..»
Того, на кому не було вини,
Потомки черні ремствують віками?!
Вдягши вінок терновий з колючками
Тому, хто не боявся Сатани,
Люцифера, кричала чернь: «Сини
Його хай кров’ю вмиються!..» – «Батьками»
Судилища явивсь синедріон…
Як час – калейдоскоп-хамелеон –
Повторювати любить ряд історій!..
Знов чужаків – нацистів – легіон,
Той черні пам’ятаючи прокльон,
Іуди парость гнав у крематорій!..
7.05.2011 р.
Сонет 2458
Що ж вибрав люд, звільняючи Вараву,
Коли Пілат звернувся до юрби:
«Ось перед вами – дві людські судьби,
Тож згідно Римом наданому праву,
Рішайте: хто воронам на потраву,
А хто – на волю піде в дві доби!..»
Ох, ця свобода вибору!.. Якби
Ту пам’ять в люду головах діряву
Хто залатав – мо, вивчили б урок
Про те, чом кожен присланий пророк
Не досягав путі земної краю –
Губили люди?.. Чи ж на вічний строк
В серця продажні вкраплений порок,
Що не пускає до Земного Раю?!
7.05.2011 р.
Сонет 2460
Чому допіру Божі діти кволі
У проявах любові до людей,
Як учнів вчив любові Іудей
До Бога проти синагог сваволі?
Свідомість розвивається поволі,
Якщо бракує праведних ідей!..
Коли серденько рветься із грудей
Месії навстріч, – лику в ореолі, –
То Всесвіту Творця боготворим
З тих пір, як християнство ввівши, Рим
Павла дослухавсь, чи богів природи
Язичницький віншує пілігрим?..
Світ Отчих істин не бува старим,
Любов Творця просвітлює народи!
10.05.2011 р.