Сонет 2534
На світлу пам’ять про однокласника, Івана Михайловича Крезуба
Не стало, друзі, Крезуба Івана –
Козацький дух вже відпалахкотів!..
Він так пізнать людське єство хотів
Ще при житті, а що тепер – нірвана?!
Спекла нутро і душу не савана –
Чи ж не пекельні вогниська чортів
Шматують душі тічками хортів?..
То де ж ота земля обітована –
Тут, на Землі, чи десь у Небесах –
Чумацькім Шляху чи у Гончих Псах?!
Земля тіла приймає, Небо – душі,
Оцінюючи їх на терезах
Не в грамах, кубометрах чи разах –
Чи люблячі були, а чи – байдужі!..
10.10.2011 р.
Всі матеріали сайту, крім тих, де явно вказано джерело даних, є власністю автора Оліфірова В.М. та захищені законом України "Про авторські та суміжні права". Використання матерiалiв дозволяється за умови посилання (для інтернет видань - гiперпосилання) на www.lifesense.com.ua з зазначенням автора.