Сонет 2577
Що ж залишиться – камінь і пісок
Опісля всіх земних цивілізацій
?!
А може, досить вже імпровізацій?!
Вловімо кожен серця голосок,
Як у Началі материн сосок,
Щоб врешті люд уник стерилізацій,
Бо не сприймають Небеса касацій!..
Уже давно засніжився висок,
Та досі прагну серця вчуть пораду!
Тож сподіваюсь, цим рядком не краду,
Читачу, Ваш дорогоцінний час?!
Лиш нагадаю: здатне дать розраду
Серденько й Вам!.. Завершую тираду:
Щади, Господь, весь люд земний і нас!
02.02.2012 р.
Сонет 2578
В котрий із днів удача посміхнеться,
Навряд уздриш, вглядівшись в календар:
Не ти лиш долі власної сподар!..
З тобою долі гратись заманеться:
Бува, не раз удача одвернеться,
Безмірна втрата нанесе удар…
Здається, не щасливчик ти – бідар,
Допоки власний ум не схаменеться,
Емоції не полишать жури,
Аби збагнув ти: не лишень згори,
Іззовні прагнуть гратися з тобою –
Ти маєш диктувать умови гри!
Отож в цю мить живи, люби, твори,
Крокуй незмінно в ногу із добою!
03.02.2012 р.