    
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 Вінок сонетівЗавдячуючи пану Віталію Дарибогову
Сонет 2586
Актор – сам Бог, чи Бог дав роль Актору?!
Театр Вселенський – сцена, чи кіно?
Хто в Божий Рай прочинить нам вікно?
Хто здатен на вікні розсунуть штору?
Життя ми граєм з дублем? Без повтору?..
Не варт питання класти під сукно:
Буття Отця в Раю – яке воно?!
Шлях вгору по вузькому коридору –
Довічна путь розвою, розкриття,
Збереження одвічного Життя
У радості, Любові, Вічнім русі,
Єднання з перспективою злиття
Із Абсолютом – Істина Буття!
Світ – сцена-карусель в спіральнім крузі!..
18.02.2012 р.
Сонет 2587
Світ – сцена-карусель в спіральнім крузі –
Об’явить людству завершальний акт!?
Вгадай: за ним – фінал, чи знов – антракт?
Провидці люд утримують в напрузі!..
Час мчить, мов кінь – не лопнуть би підпрузі!..
Вціліє в вознесенні люд?! Не факт?..
В Землі є теж із Всесвітом контракт:
Ряд змін гряде, що не на виднокрузі –
Вже на порозі! Буде, як колись,
Коли атланти геть перевелись, –
Були вони чорняві а чи русі, –
Чи ж виживем, хоч тричі провались
Земля під нами, тричі з неба – блись?!
Нам кращі ролі грати, вірно, друзі?!
19.02.2012 р.
Сонет 2588
Нам кращі ролі грати, вірно, друзі?!
Найліпша роль – життя зіграть своє!
Не кожен роллю власною жиє!..
От хтось – поет: довіку служить Музі;
А хтось – генетик: мітить крильця мусі;
Хтось – повар: то готує, то жує;
А дехто під кінець життя взнає
Призначення, вже будучи не в дусі
Ані здійснить його, ні завершить!..
Буть не собою – певно, що грішить?!
Чи варт спішить оформитись в контору,
Щоб там талан од Бога задушить,
А не творить Любов’ю, радо жить?!
Отож вивчаймо Руни, Веди, Тору!..
19.02.2012 р.
Сонет 2589
…Отож вивчаймо Руни, Веди, Тору,
І Біблію – Старий, Новий Завіт,
Шевченків пам’ятаймо заповіт!..
Між Істин у серцях не буть роздору!
У Істинах докопуймось од здору
До кості! Отакий ще є совіт:
Як любимо себе і Божий світ, –
Як тітка Фекла кумоньку Федору, –
У власний досвід Істини введім!
Вони у тілі літнім, молодім
Енергії пробудять здвигнуть гору!
Із добрим ділом до людей ідім,
Любов несімо – щастя прийде в дім!
Довірмося серденька монітору!
24.02 2012 р.
Сонет 2590
Довірмося серденька монітору:
Аби звучать з Землею в унісон,
Серцям не лиш виспівувать шансон!
Серденьку – неупинному мотору –
Не тільки кров потрібна без затору!..
В оцей Землі напруження сезон
Навряд вдягнеш скафандр-комбінезон,
Аби покинуть Земленьку простору,
Що стогне під «культурним» тягарем!..
«Культурний» люд зробився глухарем –
З Землею вже давненько не в союзі:
Як далі купно жить – не доберем!?
Замрімо всяк, мов перед олтарем,
Аби збагнути темпи змін на прузі!
28.02.2012 р.
Сонет 2591
Аби збагнути темпи змін на прузі,
Не досить бачить відблиски зірниць,
Чи падати на сході Сонця ниць!..
Науці цій навряд чи вчать у вузі!..
Ці зміни не лишень у крові й пузі,
У мозку, серці, м’якоті сідниць
Давненько вже засватаних куниць –
В геномах, завдяки Небес заслузі:
Ці зміни йдуть в спіралях ДНК!
До них причетна й Божих Сил рука,
Але фільтруймо дію Сил у шлюзі
Свідомості: хай луза ця вузька
Лиш Світлих Сил енергії впуска,
Надавши відсіч Темних Сил нарузі!
01.03.2012 р.
Сонет 2592
Надавши відсіч Темних Сил нарузі,
Підвищуймо вібрації всіх тіл –
Од бур’янів очищуймо наділ:
Хай квіти квітнуть на шовковім лузі –
В душі не буть бездушності обузі!
Любов серденька посадім на стіл,
Невтомні будьмо од Господніх діл,
У радості вершімо їх, не в тузі!
Вібрацій наростає частота,
Тож Гея під орудою Христа
Примусить Темні Сили дати дьору
З планети, щоби села і міста
Преобразились в будні і свята –
Складаймо дяку Богу-кредитору!
01.03.2012 р.
Сонет 2593
Складаймо дяку Богу-кредитору,
Небесній Раті, всім Помічникам
Господнім – всім Одвічним Маякам,
Що роблять на Землі роботу спору,
Аби не допустити знову мору,
Щоб Дерева Життя густим гілкам
Знов не зів’яти, майбуття вікам
Могутній підмур в цю закласти пору!
Од Віку Древні, Божеські Сини –
І Їх, і людство, Боже, осіни
Вологою Небесного Йордану
У переддень грядущої весни!
Людино, Богу дякуй не за сни –
За Путь Земну, Творцем довіку дану!
01.03.2012 р.
Сонет 2594
За Путь Земну, Творцем одвіку дану,
Подякуймо і Роду, і батькам,
Трудом одвічним змореним рукам –
До цих подяк щоранку й сам пристану,
І дякувать Отцю не перестану,
Землі, її озерам і річкам,
І океанам, і материкам,
І Всесвіту за арію гортанну,
І Сонечку, і Місяцю вгорі,
І Божій Іскрі в серденька нутрі
За духу гарт і за незламність стану
В цій розвою довічній казці-грі!..
Пошлімо дяку вранішній Зорі
Із центра предковічного майдану!..
01.03.2012 р.
Сонет 2595
Із центра предковічного майдану
Вдивлялися волхви у Неба вись
На Шлях Молочний – СвітлоВодну Вісь,
Сварога-Перуна і Прію-Дану,
Богам рекли молитву неустанну!..
Бувало, й сам, коли на ноги звівсь,
В серпневе небо в сто очей дививсь,
Гадав: чи з неба зіроньку дістану?
Всміхались Лада й доня-дощик Лель,
Промінчиками блискав син-Полель,
Десь падала зоря за небокраєм
У Небуття Всесвітню паралель!..
Не виспіває вповні менестрель:
Що є Нерушним Пупом Світу – Раєм?!
02.03.2012 р.
Сонет 2596
Що є Нерушним Пупом Світу – Раєм?!
Рай-Світло має і Верхи, і Дно –
Вібраціями сповнене судно?!
Центральний Всесвіт є за Раю краєм,
І Сім Світів за Караван-Сараєм…
Та людям не збагнуть це все одно –
П’янить свідомість Істини вино?!
Народжуємось, любим – серце краєм,
У колосі плекаємо зерно,
Колоссям наповняємо гумно
В жнива за краєм польового стану!..
Є й Сили Тьми… Із ким ти заодно?!
Засовуючи ногу в стремено,
Спитай себе: «А ким за мить я стану?!»
02.03.2012 р.
Сонет 2597
Спитай себе: «А ким за мить я стану?!»
В пізнанні вічнім білим папірцем?
Всіх люблячим з божественним лицем –
Од погляду такого й сам розтану
Між бризками всесвітнього фонтану?!
Свідомістю просвітленим творцем?
На тлі Землі ледь видним пухирцем?
Спокійним, як котяра їсть сметану?!
Чутливим до людських жалів, страждань,
Вимогливим до здійснення завдань,
Стійким, як личить бути капітану?!
Героєм світових оповідань?!
Якщо бажаєш – вічно юним стань,
Летким, мов пух, міцнішим од титану!
02.03.2012 р.
Сонет 2598
Летким, мов пух, міцнішим од титану
В Людини мають буть і тіло, й дух!
Щоб дух людський од ліні не протух,
Не обважніло тіло од кафтану –
Робім зарядку денно безустанну
Осібно, купно, й не без молодух,
Як то було у Райському Саду,
Однак не довіряймо більш Шайтану,
Бо згинемо зі Злом у боротьбі!..
Тож вірмо Богу більше, ніж собі,
Ще – вірмо в себе й роль, котру ми граєм:
Розбірливими будьмо у сівбі,
То й збіжжю порадієм, далебі!
Яку ми роль щомиті вибираєм?!
02.03.2012 р.
Сонет 2599
Яку ми роль щомиті вибираєм?!
Невірний вибір в долі – свій, батьків,
Чи чийсь – псує життя вподовж років!
Бува, на ниві не своїй згораєм!..
Кого ми хибним вибором караєм?!
Себе!.. Народи всіх материків
Чи ж так живуть вподовж земних віків,
Як мислить Бог?! Страждаємо, вмираєм,
А не живем в Любові, співчутті!?
Чи Божі цілі маєм на меті?!
То ж чи потрібен бик тореадору?..
Хай нам відважні мрії золоті
Відгадку являть в праведній путі:
Актор – сам Бог, чи Бог дав роль Актору?!
04.03.2012 р.
Сонет 2600
Актор – сам Бог, чи Бог дав роль Актору?!
Світ – сцена-карусель в спіральнім крузі:
Нам кращі ролі грати, вірно, друзі?!
Отож вивчаймо Руни, Веди, Тору –
Довірмося серденька монітору,
Аби збагнути темпи змін на прузі!
Надавши відсіч Темних Сил нарузі,
Складаймо дяку Богу-кредитору
За Путь Земну, Творцем одвіку дану,
Із центра предковічного майдану,
Що є Нерушним Пупом Світу – Раєм!
Спитай себе: «А ким за мить я стану?!
Летким, мов пух? Міцнішим од титану?!»
Яку ми роль щомиті вибираєм?!
04.03.2012 р. |
|
© 2024 Оліфіров Віктор Миколайович. Всі права захищено.
|