    
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 Перегуки з Володимиром Шовкошитним Сонет 2696
«…Якби мені торкнутися небес
Знешкіреними пальцями поета,
За мить одну змінилась би планета
Від зроду ще не бачених чудес…»
Володимир Шовкошитний
Чи мав би я тоді достатньо прав,
Щоб світ Земний покращить хоч на йоту
Наперекір Небесному койоту,
Коли б Господь на Небеса забрав?!
Хай на Землі і сіяв, і орав –
Не шив, одначе, платтячка з шевйоту,
Свідомість власну кактусу пейоту
Не довіряв; тож між людей, орав
Ні з кого не ліпив собі ікону,
Тим паче з того, хто з-під терикону;
Корисних кілька діл в судьбі обрав,
Але …Душа людська по тіла скону
Навчається Господньому Закону,
Щоб доступитись до Небесних справ!..
20.12.2012 р.
Сонет 2697
«…Всі сили зла не коштують гроша,
Якщо твоя незаймана душа
Творитиме добро…» Володимир Шовкошитний
Незаймана душа … Бува таке?!
Недремний Сатана шипить: «Паплюж!..»
І душі п’ють не із ключів – з калюж
Зло непрозоре, затхле і липке…
Душі глибінь – щось в старості мілке?..
Живу я наяву, еге, не сплю ж?..
Чи хилить в сон деньків сірявий плюш?..
Душею звіку двигає палке
Бажання торувати власну путь,
Нову і неповторну, щоб набуть
Земний незнаний досвід у трудах,
У захваті і в радості!.. Мабуть,
Душі навряд незайманою буть:
Вона – в чиїхсь натоптаних слідах!..
20.12.2012 р. |
|
© 2024 Оліфіров Віктор Миколайович. Всі права захищено.
|