Проживаючи в Пилипці останні десяток років, наш уславлений альпініст Віктор Грищенко взимку майже щодня - у добру погоду - на скі-турах піднімався на засніжені схили, спускаючись звідтіля на лижах, або й на параплані. Здається, щороку виводив компанію бажаючих на гори Південної Америки.
Десять років тому він здійснив сходження на Ель-Капітан:
Вірш 32
Присвячується майстру спорту
міжнародного класу з альпінізму пану
Віктору Івановичу Грищенку
Неначе постаментом із землі
Проріс гігант із черева долини!
Стоїть могутня скеля – моноліт,
І стрімко із трави у небо лине.
В долині плинуть руслами річки,
Ростуть стрункі стофутові ялини,
А до стіни титанові гачки
Й „закладки” приторочили дві линви.
По них торують скелелази путь
В безводну вертикаль кілометрову!
Здолать карнизи й на вершині буть –
То треба мати психіку здорову,
Міцне і пружне тіло, як титан –
Й підставить вам плече Ель-Капітан!
7.06.2003 р.
Влітку 1988 року командою ми виходили разом з Грищенком в напрямку Перемоги Західної (Тянь-Шань), детальніше про це – на цьому сайті в розділі «Твори про гори» - Пік Перемоги.
Але... на Гембі теж є лавинонебезпечні карнизи і схили…