До цього сонета варто дати пояснення. Вчора неподалік метро "Нивки" запитав двох молодих жінок, чи любили вони вірші читати. На ствердну відповідь запропонував адресу мого сайта, де зокрема є такі теми, як любов до жінки, до людини, любов-кохання та інші... А одна з красунь запитує: "А є у вас тема про любов жінки до жінки?" Ледь зніяковів, але відповів, що моя Муза невидима на таку тему ще нічого не надиктувала. "Так напишіть, у вас з'явиться багато більше читачів!" Отакої, міркую, а навіщо мені більше "таких" читачів, за їх кількістю не гонюсь!.. Підходить до двох третя молодиця, і міх двома з них починається веселенька балачка на кшталт: "Ах ти ж моя кицюля! Вона така ніжна, але кусюча буває!.." і таке інше. Може, розігрували мене жіночки - не знаю. Вголос подумав: недолюблених жінок у нас багацько!... Третя - погодилась, товарка - заперечила, мов, їх мало...
Музу запитав подумки, чи є в неї на цю тему щось - от увечері вона і надиктувала:
Сонет 2788
У кожного в житті свої обжинки…
Коли жінкам не стрінуться мужі
Достойні, – решта ж нібито чужі, –
У жінки виника любов до…жінки!
Гормони – ці невидимі пружинки –
Снують по тілу, мов малі вужі!..
Бува, на доль крутому віражі
У двох самотніх сходяться стежинки…
Що ж головне призначено жінкам:
Рід берегти, чи блуд плести рукам?
Питання це розгляньмо в апогеї:
Буть амазонкам і січовикам?
Кохатися жінкам й чоловікам,
Чи рід продовжать лесбіянки й геї?!
1.10.2013 р.
Всі матеріали сайту, крім тих, де явно вказано джерело даних, є власністю автора Оліфірова В.М. та захищені законом України "Про авторські та суміжні права". Використання матерiалiв дозволяється за умови посилання (для інтернет видань - гiперпосилання) на www.lifesense.com.ua з зазначенням автора.