Сонет 2947
Зима… В долині стрілись він, вона…
Обабіч – білі невисокі гори.
В очах старої – сльози… Певно, горе?
Біліє з-під хустини сивина…
«Чом плачете?» – питання долина
Од стрічного, теж літнього. Докори
З її лунають уст – печальні хори:
«Давно минула юності весна!
Жорстокий Бог дав змогу пам’ятати
Мою красу, з любимим щасні дати!..»
Тут задивився стрічний в даль ясну…
Старенька змовкла… Що там споглядати?..
«Бог велемудрий пам’ять дав – згадати
Трояндову долину цю в весну!..»
1.04.2015 р.
Всі матеріали сайту, крім тих, де явно вказано джерело даних, є власністю автора Оліфірова В.М. та захищені законом України "Про авторські та суміжні права". Використання матерiалiв дозволяється за умови посилання (для інтернет видань - гiперпосилання) на www.lifesense.com.ua з зазначенням автора.