Шлях на Кобзареву гору

         Сонет 2972

 

Дніпрові кручі, тінь ярів між ними…

Та є одна під Каневом гора –

Її не застить світова мара:

Нас не злякаєш днинами складними!..  

 

До Кобзаря шляхами висхідними

Піднятись духом землякам пора,

Бо затяглася знов кремлівська гра –

Кривавлять рани в будні й вихідними!..  

 

Як навести в державі рідній лад?!

Не йдімо прохачами до палат –

Ходить ми ладні кручами, ярами,  

 

Але щоб вистиг слід продажних влад,

Міцнім громад патріотичний склад,

Та бережім свої духовні храми!  

 

                24.08.2015 р.

 

         Сонет 2973  

 

То скільки ж тих нащадків у Тараса?

Лишень портрет з Лукерки Полусмак…

Був у Шевченка, видно, добрий смак,

Та не зійшлись – не та духовна раса?

 

А може, хибне слово, гнівна фраза?..

Чи поговір знайомих розумак?

Розсталися… По тім’ячку тумак…

Ще й в петербурзькій сирості зараза…  

 

Чи ж однодумці відали тоді:

Кобзар погине в роки молоді,

Лишивши два нащадкам заповіти?!  

 

То скільки ж їх в розміреній ході

До нього йдуть, щоб стать, мов на суді?!

Несем про розвій духу звіти?! Квіти?..  

 

                27.08.2015 р.

Всі матеріали сайту, крім тих, де явно вказано джерело даних, є власністю автора Оліфірова В.М. та захищені законом України "Про авторські та суміжні права". Використання матерiалiв дозволяється за умови посилання (для інтернет видань - гiперпосилання) на www.lifesense.com.ua з зазначенням автора.