    
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 Чорнобиль...Деякі враження від
поїздки з «ліквідаторами», їх родичами 9 травня в зону Чорнобильської АЕС, де
мені востаннє довелось бути з листопада 1987 по січень 1988 р.р.
Сонет 3079
м.Чорнобиль – ЧАЕС – м.Прип’ять
Міста ці з часом геть
поглине ліс?!
Кого чатують
вахти-охоронці?
Напів розпався цезій, та
не стронцій!..
Люд евакуювали без
валіз!..
За тридцять літ смертей,
пролитих сліз –
Радянській нецікаво «оборонці»!..
Розвіявсь дух її в оцій
сторонці,
Чи в душі багатьох старих
заліз?!
Між сонячних планет нема
Плутона!..
Стоїть страшна махина
мегатонна,
Плутоній порозбризкавши навкруг!..
Благенька шкіра ящера
бетонна!..
На сході – стрілянина монотонна…
Накоїв біди ці північний «друг»!..
9.05.2016 р.
Сонет 3080
м.Чорнобиль
Сто тридцять сіл
розтанули в імлі
В чорнобильській
радіаційній зоні!..
Стоять хрести-таблиці на
осонні…
Були великі села чи малі –
За обрієм пощезли кораблі…
Хвиль зелень у тридцятому
сезоні
Поглинула хати порожні,
сонні,
Без вікон, без дверей, бо
– нежилі…
В кінці таблиць-хрестів
меморіалу
Стоїть ледь видний
мандрівців загалу
Ще й пам’ятник синочкові Іллі –
Попихачу Інтернаціоналу,
Хто запровадив непу
спробу вдалу –
Щоб зажили селяни й… «куркулі»?..
9.05.2016 р. |
|
© 2024 Оліфіров Віктор Миколайович. Всі права захищено.
|