    
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 Два роки "гарячої фази"Сонет 3947
Війна вже десять літ, а ці два роки Наш ворог остаточно озвірів! Жене війська, мов на забій корів! Все ж варто прораховувати кроки,
Аби пришвидшить перемоги строки, Щоб український стяг замайорів На щоглах всіх містечок і дворів! Майбутнього не відають пророки,
А добре знає тільки той народ, Що винищить усіх врагів-заброд, І викорчує наволоч з країни,
Аби не пхалась у чужий город! Заткнуть їм тре бридкий брехливий рот, І гнати якнайдалі з України! 24.02.2024 р.
Вінок сонетів-22 Магістрал Йде вирішальна історична битва, І «Хто кого?!» стоїть питання знов! На полі бою рясно ллється кров! Що допоможе: зброя чи молитва?!
За чим і досі у царків гонитва? Хто на який очікує улов?! Тре перейти до діла від промов, Від балачок, відмовок і блюзнірства:
На всіх фронтах долаймо сили зла, Щоб не набрали бусурмани силу На рубежі, на передку, нулі!
У боротьбі уміння і числа Час кинув виклик духові і тілу: Злі сили побідити на Землі!
1.Йде вирішальна історична битва: Ізнов на край посунула орда, Розруха, смерть із нею і біда: Розбомблені міста і виробництва,
Загибель стариків, дітей, каліцтва, Забруднені і землі, і вода, Постійні безгрошів’я і нужда, Не перший рік чужинців підлі звірства!
Хто нині у окопах, хто в теплі – В усіх завдань немає дріб’язкових!.. Коли у Київ вдерся Муравйов,
П’ять тисяч раз кричав команду «плі!»: Розстрілював цивільних і військових, І «Хто кого?!» стоїть питання знов!
2.І «Хто кого?!» стоїть питання знов Не тільки в спорах і переконаннях, Різноманітних матчах і змаганнях – Диктатори вже наламали дров
Достатньо, не один з ума зійшов В словесних, – і не тільки, – намаганнях Світ підкорить! В таких от міркуваннях Колись лякав Америку Хрущов:
Воднева бомба є, мовляв, велика! Страшиться хай всіх мільярдерів кліка: Страшна до капіталу нелюбов!..
І досі в них царок не в’яже лика: Допоки муть верзе Кремля базіка, На полі бою рясно ллється кров!
3.На полі бою рясно ллється кров: Країна б’ється із підступним звіром, Безрідним пріснопам’ятним блюзніром! І був для битви ряд передумов:
Історій перекручень і обмов; Залякування люду бузувіром; Заманювання рубликом, мундиром; Напучування кліриків церков;
Абхазії і Придністров’я штурми; Анексія Тавриди крадькома – Під гаслами «святого» єзуїтства!
Ізнов до битви закликають сурми: Пре до зубів озброєна юрма! Що допоможе: зброя чи молитва?!
4.Що допоможе: зброя чи молитва Перемогти озброєних заброд, У кого все життя розкритий рот – В них не було нормального дитинства,
Тверезого батьківства, материнства! Вони не знають: є у них народ? Не обробляють землю, свій город, А знають лиш грабіж, насильство, вбивства!..
Тре винищить оцей осиний рій, Як на полях – настирливий пирій, Як під чалмою голить череп бритва!
Не раз козацтво вже громило стрій Загарбників в історій старій, За чим і досі у царків гонитва!..
5.За чим і досі у царків гонитва? Московію найменував Петро Росією – злопам’ятне нутро; Прогнилий дух московського попівства:
А що б іще поцупить у князівства?! Все в московітів крадене добро! Не треба буть Геркюлем Пуаро, Щоб довести злодюжок підлі дійства!..
Орді платили московити дань, І Новгород забризкували кров’ю, Сплітали сіті підкупів і змов,
Аби в сусідів більшало страждань! Тож, людність, у Москві і Підмосков’ю, Хто на який очікує улов?!
6.Хто на який очікує улов, Мутну у світі замутивши воду Десяткам олігархів на догоду, Порушивши підвалини основ,
Сліди брудні кривавих підошов Втоптавши в демократію, свободу?! Нутро звіряче зринуло зі споду Під гаслами бісівських молитов,
Тече з Кремля ядучою рікою У мізки й ЗМІ, – не знать вам упокою, – Щоб люд за бісів гаслами пішов
Дорогою кривавою, слизькою!.. В святій борні із гідрою бридкою Тре перейти до діла від промов!..
7.Тре перейти до діла від промов Судам, прокуратурам, вищій Раді: Є ті, кому не личить буть при владі – Хизуються коштовністю обнов,
Не візьме їх бійцями й полк «Азов»!.. Їм вже багацько виборців не раді: Вони при владі – ніби у засаді, Бо стрибали у владу стрімголов!..
Упевненість в безкарності, нахабство Постійно в них лежать на вівтарі: Бюджету розкрадання, різні здирства,
Некомпетентність і головотяпство! Втомились доброчесні трударі Від балачок, відмовок і блюзнірства!..
8.Від балачок, відмовок і блюзнірства Властей нема доходів, збитків – тьма! Якщо хапуга крісло обійма – Поглиблюється у бюджеті вирва,
Між владою і виборцями – прірва! Якщо злодюг не упече тюрма, Вкраїні у Європу йти дарма, Як до людей в чиновників презирства
Чванливості, зневаги вистача!.. Женім їх із посад єдиним махом, Щоб розрубать гордійського вузла –
Усіх під корінь рубонуть з плеча: Лише законним, вивіреним шляхом На всіх фронтах долаймо сили зла!..
9.На всіх фронтах долаймо сили зла, Женімо за терени України, Хай статками спокутують провини За всі поганські скоєні діла:
За руйнування міста і села; За підприємства, знищені в руїни; За ниви понівечені, долини; За воїнів скалічені тіла;
За всі духовні і тілесні втрати, Екологічні збитки всіх усюд! Кремлівську треба витравить бацилу,
Колаборантів посадить за ґрати, Патріотичний згуртувати люд, Щоб не набрали бусурмани силу!..
10.Щоб не набрали бусурмани силу, – У них є зброя, гроші, вояки, – Нам теж потрібна зброя, літаки, Аби прогнати їх із небосхилу;
Щоб їх піхота втрапила в могилу – Снаряди, дрони, навчені стрілки, Бо лиш святому духу завдяки Не переможеш рать напівзогнилу!..
Надіються враги на свій ресурс: Багацько території і люду… Накази їм готують у Кремлі,
Дають на смерть і азимут, і курс, На очі – пропагандою полуду На рубежі, на передку, нулі!..
11.На рубежі, на передку, нулі Смерть косить люд наліво і направо… Туди не ткнеться міжнародне право – Вже вкотре наступають на граблі?..
Вже сотні тисяч згинули в імлі, Але враги в атаки пруться браво! Їх танки, літаки горять яскраво, Пливуть на дно бадьоро кораблі:
Стараються захисники-армійці Дать кожному загарбнику по пиці, Чи по «обличчю» зайшлого осла!..
Всі волонтери, медики-умільці На передку напружують зіниці У боротьбі уміння і числа!
12.У боротьбі уміння і числа Завжди перемагати має вміння, Як проганяє тьму умить проміння! Військового тре вчитись ремесла,
Щоб од врагів лишилася зола! Час є збирать і розкидать каміння! Всім нам чітке потрібне розуміння, І зіркість прозорливого орла,
Щоб справитись з ворожою ордою! Нарощуймо гуртів відвагу, міць В трудах щоденних армії і тилу!
Наснагою проймаймось молодою, Тренуймось залюбки, чи силоміць: Час кинув виклик духові і тілу!..
13.Час кинув виклик духові і тілу: Боріться – загартуєтесь в борні! Всім гартуватись тре у плиннім дні, Аби додать вогню душі горнилу,
І скинути у прірву вражу брилу!!! Відповідальність – гасло всій рідні: Всяк в завтра скаче на своїм коні, А не пускає пастися кобилу,
Розлігшись на лужечку горілиць! Багацько тре прикласти сил і праці, Аби до гнізд вертались журавлі,
Мільйони рідних і знайомих лиць, Аби додому повернулись бранці: Злі сили побідити на Землі!
14.Злі сили побідити на Землі – Найголовніша мрія людства славна! Про це народи світу мріють здавна, І українці теж у їх числі!
Про це у місті мріють і в селі, Про це ще голосила Ярославна!.. В сусіда є політика державна: Військові насилати патрулі,
Грать роль городового-держиморди, Чи вовка – щоб пригнобити ягня!.. Та все ж убивцям не уникнуть слідства,
Ув’язнення бандитської когорти! Наблизьмо настання побіди дня: Йде вирішальна історична битва!!!
Кода
Історики, описуючи війни, Розхвалюють побідних воєвод!.. А чим століття зайнятий народ – Про те мовчить трактат благоговійний
Літопису… Тягар на люд подвійний Під час війни: і поле, і завод Рук просять, і повзе в атаку взвод… Народ наш працелюбний, гречкосійний
Перемагав, і переможе знов! І знову землі обагряє кров Синів найкращих ширших мас народних!..
Державу тре змінити до основ: Закон – основа, мир і труд, Любов! Здолаймо чад гадючок підколодних!17-20.02.2024 р. |
|
© 2024 Оліфіров Віктор Миколайович. Всі права захищено.
|