Вінок сонетів «Бракує тем наступного вінка»

Магістрал

 

Бракує тем наступного вінка?

Не варто витрачати час намарне!

Життя в людей без сенсу незугарне.

В минуле від людини час тіка –

 

В безбожника і у єретика…

Життя у українців не безхмарне:

Три покоління – знову ворон каркне,

Зове до бою сурма вояка!..

 

Ізнов лунають грізні канонади,

Трива борня за волю, як колись!

Увесь народ гуртується до бою!

 

Частішають в Природі перепади –

Значні в погоді зміни відбулись:

Світ закликає стать самим собою!..

 

 

1.Бракує тем наступного вінка?

Потрібно дати відпочинок Музі

Десь на осонні на шовковім лузі

Під жебоніння чистого струмка,

 

З котрого починається ріка,

Де не дістануть критики і друзі –

Немає ретрансляторів в окрузі,

Нечутно навіть свисту байбака!..

 

А відпочине – нумо гей до діла,

На видобуток словотворчих руд,

З лежачого у перпендикулярне

 

Положення нев’янучого тіла

Переведе, продовжить плідний труд –

Не варто витрачати час намарне!..

 

 

2.Не варто витрачати час намарне.

Час ніби й необмежений ресурс,

З майбутнього в минуле має курс,

Та має дійство векторне й скалярне.

 

Життя мірило часу – не товарне,

Час є табу спудеїв вищих бурс,

Хіба що мають час на перекус,

На шепотіння юні кулуарне…

 

Допоки в юні тіло молоде,

Час непомітно крізь тіла іде,

Ще вільне жебоніння капілярне!..

 

Коли вже старість неквапом бреде –

Від часу не сховаєшся ніде!

Життя в людей без сенсу незугарне!

 

 

3.Життя в людей без сенсу незугарне…

Щоденна часовбивча суєта

Охоплює і села, і міста,

Чи в діях щось корисне, чи бездарне,

 

А надто там, де небо сіре, хмарне!

Під хмарами в людей війна – біда!

В захисників робота непроста:

За пруг загнати марево примарне,

 

Аби одвічне покарати зло –

Рабів, що здавна гноблять всі народи,

Безвинного вдаючи простака,

 

Доступне ігнорують ремесло:

Пізнать закони істинні Природи!

В минуле від людини час тіка?!

 

 

4.В минуле від людини час тіка?

Є в пам’яті минуле незабутнє,

Та час є і теперішнє, й майбутнє!

Дискретна частка часу геть мілка,

 

Їх кілька видів, плинність їх стрімка,

Енергій, даних їх начиння сутнє,

У кожній точці Всесвіту присутнє!

Про все це є гіпотеза струнка,

 

Її онлайн вивчають всі охочі,

Аби на світ розкрили Правді очі

Розумника, і навіть сіряка!

 

Не прагнуть вчитись орки, поторочі,

В тілах їх Правда спричиняє корчі

В безбожника і у єретика…

 

 

5.В безбожника і у єретика

Наявне, як і в решти, повне право

Хилитися наліво чи направо,

Триматись грошового верстака,

 

Мільйона заробить чи п’ятака,

Прожити непомітно чи яскраво,

Робити те, що вигідно, цікаво,

Не знати: що і звідки виника?..

 

Хтось обирає богославну рясу,

Поближче прагне стати до Небес,

Життя по смерті пропонує гарне…

 

Навіщо знати Правду лоботрясу?!

До чого в люду спільний інтерес?..

Життя у українців не безхмарне…

 

 

6.Життя у українців не безхмарне

З сусідом, що платив монголам дань

І кримським ханам, а тепер страждань

Нам завдає їх з’єднання «ударне»,

 

За складом вже не зовсім регулярне!..

Агресії немає оправдань!..

Немає важливішого з завдань:

Загнати кіл осики в тіло тварне

 

Отих, хто головує у Кремлі,

Погрожує війною всій Землі,

Життя собі малюючи безкарне!..

 

Понищимо не тільки на нулі,

Бо досить наступати на граблі:

Три покоління – знову ворон каркне?!

 

 

7.Три покоління – знову ворон каркне?!

Левіти так замислили давно,

І крутять стрічку, мов німе кіно.

Второзаконня – твориво кошмарне:

 

Левітів возвеличення захмарне,

А решту люду – затоптать в багно!

Хай всім менора світить у вікно!..

Та зриме в нас вже й сяєво полярне,

 

Природа людству мовить: «Схаменись!

Вже досить брати, як бика за роги!

Очікуєш останнього дзвінка?!

 

Од хибних знань і вірувань звільнись!»

В майбутнє прокладать нові дороги

Зове до бою сурма вояка!..

 

 

8.Зове до бою сурма вояка

Не для загину – задля перемоги!

Воєнні нелегкі путі-дороги,

На фронті мить життя – різка, летка,

 

Несхибні око, дух, душа, рука

Пораненому брату допомоги!..

У перемоги нелегкі пологи!..

Удача у бою – небоязка!..

 

А ще в пригоді стане меч двосічний

Орея, що врагів громив колись –

Рясні людей спіткали зорепади!..

 

В Землі – пологів час непересічний!

У битві Світло з Тьмою знов зійшлись,

Ізнов лунають грізні канонади!..

 

 

9.Ізнов лунають грізні канонади,

Нерукотворні і людські громи!..

Природа теж воює із людьми:

Вулкани, заметілі-снігопади,

 

Пожежі, зливи, громові розряди,

Злі віруси, страшніші од чуми!..

Отак Природа діє на уми

Людські, а ті не просять ще пощади!..

 

Земля і так людині все дає,

Яка ж тепер Землі від Людства дяка?!

Путі Землі і Людства розійшлись?..

 

Отак і буде: кожному – своє?!

Земля – як джин, а Людство – скупердяка?..

Трива борня за волю, як колись!

 

 

10.Трива борня за волю, як колись

Змагались характерники козацькі,

Прославились походи гайдамацькі –

У пам’яті народній збереглись…

 

Не всі надії пращурів збулись,

Прозорі, чисті, мов озера Шацькі!

Історії зигзаги чудернацькі

Через майдан у плинні дні зійшлись –

 

Імперії крушити, диктатури,

В умах і душах понаводить лад,

Світ виповнити миром і Любов’ю,

 

Здолавши тьму, підняти храм Культури,

Перекроївши світовий уклад:

Увесь народ гуртується до бою!

 

 

11.Увесь народ гуртується до бою!

Гуртом ми переможем – тільки так

Гуртується нестримний шал атак

У герці, подарованім добою!

 

Народною святою боротьбою,

Де кожен ділом патріот, мастак,

А не лінивий у ділах простак,

Із кращою зустрінемось судьбою!

 

Вже вісім вікопам’ятних століть

Сусід підступний нам готує кліть,

Про дружбу, мир голосячи тиради!

 

Цю дружбу не приходиться жаліть –

Бодай би їй в Тартарії зотліть!..

Частішають в Природі перепади…

 

 

12.Частішають в Природі перепади

Температури, тиску, магнітуд,

Зростають величини амплітуд,

Масиви хмар вистрілюють заряди,

 

Жбурляють кульки граду, мов снаряди;

Погіршуються наслідки застуд…

Не відає погодний інститут

Причин цих змін – не прагнуть знати Правди?!

 

Земля землянам шле палкий привіт –

Всім жителям у Гаї дискретаті,

Щоб люди в ньому не перевелись!

 

Зродивши ще один дискретний світ,

Земля його наповнює на старті –

Значні в погоді зміни відбулись!

 

 

13.Значні в погоді зміни відбулись:

Вистрілюють вулкани вуглеводні

З земної розпашілої безодні;

Ліси вогнем у спеку зайнялись!

 

Ряд факторів в один клубок сплелись,

І дошкуляють всім частіш сьогодні!

Синоптиків прогнози геть не годні,

Усе ще прогнозують, не здались!..

 

Пощо в таких умовах людству війни?!

Істотно запаскуджена Земля

Під Неба пастораллю голубою!

 

Коли настане мир благоговійний?!

Вже поряд, зблизька, а не звіддаля

Світ закликає стать самим собою!..

 

 

14.Світ закликає стать самим собою,

Чужі личини скинути з облич!

Почує кожен громовладний клич:

«Людино, поспілкуюся з тобою:

 

Чи треба пробудить тебе трубою,

Чи збудить поміж пліч тугенький бич?

Переживеш Пітьми трикляту ніч –

З піснями ранок розпочнеш сівбою?!

 

Наллються чистим золотом хліба,

А трапляться з сусідами конфузи –

Станцюєш бойового гопака,

 

Як того потребує ще доба!?»

Не віриться, що в праведної Музи

Бракує тем наступного вінка?!

 

Кода

 

У кожного думок – ума палата:

Ніхто не знає, де їх джерело…

Як зупинить, аби їх не було –

Корисна думка у умі, чи клята?!

 

Яка чекає люд за це розплата?

Єства спокійне емоційне тло!..

Ум рідко творить благо, часто – зло!

Згадаймо вирок Понтія Пілата!..

 

Комусь він вирок виніс недарма,

Підтриманий людцями багатьма –

Рабами на землі протекторату!..

 

Брак розуму в людей, окрім ума –

Над людом, світом запанує Тьма,

Що й тре цареві від електорату…

Всі матеріали сайту, крім тих, де явно вказано джерело даних, є власністю автора Оліфірова В.М. та захищені законом України "Про авторські та суміжні права". Використання матерiалiв дозволяється за умови посилання (для інтернет видань - гiперпосилання) на www.lifesense.com.ua з зазначенням автора.