    
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 Вінок сонетів «Галактики, туманності всесвітні»Магістрал
Галактики, туманності всесвітні, Проблиснувши, зникають в темноті, З’являються і тануть в пустоті, Як і сузір’я – в промені досвітні.
Отак сніги зникають в теплім квітні… Торцевий геній – в творчій простоті: Дискретність світу, – паузи пусті, – Щоб не були століття безпросвітні!?
Проявлення галактик – куций мент! Все ж паузи між ментами достатні Для моці новостворених світів!
Проявлений Творця експеримент – Світи холодні й людні, благодатні! Чи всі такі, як витворить хотів?!
1.Галактики, туманності всесвітні, Зринають і зникають, як і ми. Цю частоту не осягнуть уми – Ці проміжки між ментів – непомітні!
Джерела є друковані новітні, Іще замало читані людьми – Не богохульні жалібні псалми, Котрими давні біблії вагітні –
Описують історію начал, Змальовують ази будови світу, Віщують цю науку не святі –
Хто знають про омріяний причал, Дають знання. Хто не здобув освіту – Проблиснувши, зникають в темноті.
2.Проблиснувши, зникають в темноті Трасовані людиновбивчі кулі, Як дні людських життів стрімкі минулі, Мов вкрадені монети золоті
Тих, хто не бачить сенс в земнім житті… Свідомість ясна і серденька чулі, І мізків не зашорені півкулі, Міцні тіла здорові, в чистоті
Із розумом, приученим творити На благо, а не просто говорити, Хто не боїться буть на видноті,
Щоб світ в земні вписати габарити Новий, дискретний! Лежні ж, сибарити З’являються і тануть в пустоті!..
3.З’являються і тануть в пустоті, Науки, ігноруючи реальність. На певний час вони знаходять схвальність, Та щезнуть їм у вічній мерзлоті,
Розтанувши у вистиглій сльоті!.. У Всесвіті дискретність і фрактальність, – Програм Творця проявлена ментальність У атомі, в небесній висоті, –
Будують «темних», світлих тло матерій. Теорія відносності – обман!? Є в Україні заклади освітні,
Де практика – теорії критерій! Втече наук неправедних туман, Як і сузір’я – в промені досвітні.
4.Як і сузір’я – в промені досвітні Пірнають тіні позабутих снів, Як темні ночі – тінь яскравих днів! Для більшості і днини непримітні,
І прояви Творіння – непривітні: Дає багацько доля стусанів… І хто би як над долею не скнів, Все ж варто цілі ставити амбітні
В пізнанні світу, власного єства! Хай днів нап’ята туго тятива Стрілу судьби стрільне в навколосвітні
Пригоди-мандри – відкривать дива!.. Хай щезнуть всі безобразні слова – Отак сніги зникають в теплім квітні…
5.Отак сніги зникають в теплім квітні, Просякнувши углиб земельних надр, Як «пропадає» двадцять п’ятий кадр – Двадцять чотири оком ще помітні…
Міцні на вигляд брили скель гранітні… Творець – неперевершений лялькар, Дискретно світ являє, мов штукар, Ба, навіть хвилі електромагнітні,
І електрони, атоми, і нас! Проявлення і паузи тривають На вельми надвисокій частоті!
Дискретний простір і дискретний час В картинах світу людству розкривають Торцевий геній в творчій простоті!..
6.Торцевий геній – в творчій простоті, Дискретно реплікуючи фрактали, Утворює рідини і метали, Фотони, що зринають в чорноті,
Не тратячи енергій в марноті, Що світові спіралі розметали. Між ними є перехідні портали. Щоб не творить світи на самоті,
Творцям світів потрібні виконроби, Так, як людським кишечникам – мікроби, Щоб менш було проблем у животі…
В Творця нема зіркової хвороби, Він творить світ, як вина – винороби! Дискретність світу – паузи пусті…
7.Дискретність світу – паузи пусті, Між паузами – прояви матерій: Галактик і сузір’їв біжутерій У простору всесвітній широті
На крайній програмованій версті… Утворений калейдоскоп містерій Зі своєрідних нервів і артерій, Наявних і в Творцевому персті,
І в цим перстом розкручених спіральних Дванадцяти фрактальних секторах, Утворених в епохи передсвітні
В світах міжгалактичних магістральних – Спрямованих на благо векторах, Щоб не були століття безпросвітні!
8.Щоб не були століття безпросвітні, Як то траплялось сотні тисяч літ: То з півночі наповз товстенний лід – Не зігрівали шкури і дровітні,
І люди, ніби птахи перелітні, В нові краї топтали купно слід; То Атлантиди острови, мов пліт, Потрапивши в халепи несусвітні,
Невдовзі опинилися на дні! Земля ж спішила світ новий створити Під катаклізмів акомпанемент…
Поквапмося, панове, в плиннім дні Помічників Творця талан розкрити! Проявлення галактик – куций мент!..
9.Проявлення галактик – куций мент, І вимірять його – надія марна, І не тому, що частота – кошмарна: З тією ж частотою інструмент
З’являється й зникає у момент! Гіпотеза творіння – не примарна, У ній глибінь і висота захмарна, І Істини безспірний аргумент:
Лет еммерів, еарів, еароків Є набагато швидшим за фотон. Лиш еарони рухатися здатні,
Як світло. Віднесімось до уроків Свідомо, щоб задати ментам тон! Все ж паузи між ментами достатні…
10.Все ж паузи між ментами достатні, Аби здійснить в наступну мить маневр! Творець – будови світу піонер, Помічники Творця творити вдатні
Світи програмні, для життя придатні. З них кожен – унікальний інженер, Надійний натренований партнер! У творенні творці – самодостатні!
Тріади їх галактик, сонць, планет Підтримують програми і процеси Між секторами створених мостів:
Такий собі Всесвітній Інтернет По вияву й усуненню ексцесів Для моці новостворених світів!
11.Для моці новостворених світів В світів будові діють три Програми: Світобудови – з вод, земель дарами; Життя – творити прояви життів:
Дельфінів в океанах і китів, Рослин, птахів з яркими кольорами; Щоб спрацювало правило хірами – Розвинення Свідомості – братів,
Сестер по духу у людських спільнотах: Творить світи дискретні, як по нотах – Такий Творцевий людству тестамент!
Та людство досі гибіє в марнотах, Оцінює в засалених банкнотах Проявлений Творця експеримент!..
12.Проявлений Творця експеримент Ряд містить підпрограм багатогранних, У проявах – надійних, філігранних, Що скріплюють світи, немов цемент!
Провадити Програм дивертисмент – Тре мати програмістів ряд старанних, Що знаються у образах екранних! Відповідає кожен за фрагмент
Програми, чи й за хід її в цілому, Від Альфи до Омеги – до кінця! Навчайтесь, програмісти працездатні,
В великому творити і в малому! Програм є різні підсумки з лиця: Світи холодні й людні, благодатні!..
13.Світи холодні й людні, благодатні… Цивілізацій мало, далебі? Чи людству пощастить в земній судьбі Підтримати умови життєздатні,
Чи проживає вже роки остатні?! Нелегко у перехідній добі Голодній, задурманеній юрбі Підтримувать життя умови шатні…
Чи вже переступили Рубікон Невігластво, зажерлива облудність, Бездарність одурманених гуртів?!
Спитати б у Творця – не у ікон Про всю земну кілька мільярдну людність: Чи всі такі, як витворить хотів?!
14.Чи всі такі, як витворить хотів Творець сонця, планети, діри чорні, Потрібні, унікальні, неповторні, З тих пір, як перший промінь пролетів
До Всесвіту віддалених кутів?! В Програм бувають вибрики потворні, І втілення мінорні чи мажорні Для тих, хто має здатність почуттів…
Чи почуття є в поледів бездушних? Віцеїв тягне у нові краї? Чи й у Творця є мрії заповітні
Творить життя в світах холодних, душних?! Він радий зріти творення свої: Галактики, туманності Всесвітні?!
Кода
Породжує дискретність…варіанти: Наступних ментів варіантів – шість! На глобулях про це існує вість: Графіти перевтілить в діаманти,
На кришталеві чобітки – пуанти, Злодюжка щезне – виявиться гість, Замінить радість враз розталу злість… Тринадцять тисяч літ тому атланти
Про все це знали! Не допомогло… З тих пір багацько часу загуло! Гряде нове випробування нині:
Земля потроху збільшує тепло – Нового світу наповняти тло! Пильнуймо зміни у поточній днині!.. 15-19.01.2023 р.
|
|
© 2026 Оліфіров Віктор Миколайович. Всі права захищено.
|