Вінок сонетів «О, скільки буть могло натхненних злетів!..»

Магістрал

 

О, скільки буть могло натхненних злетів, –

Полотен відображення Буття,

Реалій, чи ілюзій, відбиття:

Казкових явищ, вікових сюжетів;

 

Калейдоскопів Зерова сонетів;

Бандури струн з баладами злиття;

Картин, що будять розум, почуття, –

Художників, письменників, поетів,

 

Сотворених вподовж десятиліть,

Ярких, щоб не доводилось жаліть,

Для миру, щастя, духу перемоги!?

 

Щоб стали ви – герої, не святі,

Постали на згорьованій путі

ГУЛАГи, Колима і Сандармохи…

 

 

1. О, скільки буть могло натхненних злетів,

Описаних, мальованих творінь,

Читацьких і глядацьких серць прозрінь,

Якби не шал наставлених багнетів,

 

Жалячі пера критиків-«естетів» –

У душах би ясніла прозорінь,

І мислей веселішала бистрінь

В мистецьких збірках сонячних кларнетів!..

 

Збережені анналами Землі

Вірші, балади, оди і поеми,

Їх не торкнуться тлін і забуття!

 

Гнобителі…їх імена в імлі

Розвіються – з підвладної богеми,

Полотен відображення Буття!

 

 

2. Полотен відображення Буття

Є безліч у мистецтві і науці:

Картині, слові, формулі і звуці,

Аби збудити мислі і чуття

 

На грані сьогодення й майбуття!

Натруджують тіла і мізки, руці,

Без відчуття у повній запоруці

Того, що не намарне півжиття

 

Потрачено на створення…пустого?!

Чи твору, геніальністю простого,

Сотвореного серцем до пуття?

 

Тож варто мудро пильнувать до того,

Що випливе із марева густого:

Реалій, чи ілюзій, відбиття?!

 

 

3. Реалій, чи ілюзій, відбиття

Виховує, насичує, формує

Людське єство, чи денно інформує

В надії пробудити співчуття,

 

Прискорить крові плин, серцебиття?

Чом люд, пізнавши «істини», сумує?

Чумацька мажа в Крим по сіль прямує,

Виспівує до самозабуття

 

Кобзар народні думи і балади,

Чумацький Шлях підсвічує згори

Нічне різноманіття силуетів,

 

Замовкла кобза – спів ведуть цикади!..

Світ повниться різноманіттям гри,

Казкових явищ, вікових сюжетів!..

 

 

4. Казкових явищ, вікових сюжетів

Збулося, відображено давно –

В полотнах, фресках, вітражах, кіно…

В світобудову в тіні кабінетів

 

Вдивлялися крізь оптику лорнетів,

Крізь телескопи у всесвітнє дно…

А мо, на світ накинуте рядно?

Нестача необхідних компонентів

 

Світобудови викривляє суть,

Картин, що часу часточки несуть

У невловимих проміжках моментів:

 

Світ ліпшим в планах Бога має буть!..

Про це багацько писано, мабуть,

Калейдоскопів Зерова сонетів!..

 

 

5. Калейдоскопів Зерова сонетів

Не трапиться, премудрих, осяйних;

Драй-Хмари віршувань непохідних,

І Хвильового з перчиком памфлетів –

 

У слово переплавлених стилетів;

Футуропрерій ледь непрохідних

Шкурупія, і віршів Вороних;

Від Семенка непроданих білетів

 

В театр, де грає Натонька Ужвій;

Вже не писать картини бойчукістам;

Всіх Крушельницьких страчено життя;

 

Сатиру не продовжить Буревій!..

Радянським дико слухати чекістам

Бандури струн з баладами злиття!..

 

 

6. Бандури струн з баладами злиття?

Кобзарські думи співані – хороші?!

Для влади інструменти ці – ворожі,

Бандуру, кобзу, ліру – в небуття,

 

І – припинити скиглення, виття!..

Хіба тяжкі в вас на раменах ноші?

В час передноворічної пороші

Од розстрілу немає вороття!..

 

В чім кобзарі, поводарі їх винні?

Що їх пісні для люду – незамінні?!

Що заробляють так на прожиття?!

 

Енкаведистів слухать всі повинні!

Вони старим настачать, юній зміні

Картин, що будять розум, почуття!..

 

 

7. Картин, що будять розум, почуття, –

Мальованих, уявлених, природних, –

Аж од людей найперших, первородних,

До нинішнього світосприйняття

 

Дорослі доста бачать, а дитя?

Чи вчиться на картинах благородних,

На вишитих орнаментах народних,

Чи миле серцю мамине шиття?!

 

Чи батько, мама в побуті – зразкові,

Яка в сімействі мовонька звучить,

Чиї обличчя дивляться з портретів?

 

Ці речі для дітей – не дріб’язкові!

Чи діти будуть зріти, твори вчить

Художників, письменників, поетів?!

 

 

8. Художників, письменників, поетів,

Талановитих, кращих попервах

Упевнювали в авторських правах,

Не роблячи із творів їх секретів,

 

Та згодом голоси «авторитетів»

Відшукуючи в авторських жнивах

«Крамолу», об’являли: «Твори – швах!»,

Заносячи в число анальфабетів

 

Вчорашніх перших – в табори, до страт:

Письменників, поетів – майже триста!

Семи мільйонам – в Голоді зотліть!..

 

Випалює все лютий Герострат,

Трудів він не щадить села і міста,

Сотворених вподовж десятиліть!..

 

 

9. Сотворених вподовж десятиліть

Трудів для слави не було замало,

Для вироків їх теж не бракувало!

Ті вироки сплелись в нагайку-пліть

 

В роки передвоєнних лихоліть!

Злочинне кодло пліттю люд хлестало –

Усіх, кого в лабети упіймало!

Ге ж, Господу од жаху не зомліть?!

 

Для чого Небесам експерименти

По знищенню Життя?! Чи рудименти

Свідомості диктують: не моліть

 

Творця про щастя, радості моменти –

До жертв відкиньте приязнь, сентименти,

Ярких, щоб не доводилось жаліть?!

 

 

10. Ярких, щоб не доводилось жаліть,

Вершить багацько людство денно творів,

Прилюдно, не вилазячи з затворів?

Хто творчо усамітнюється в кліть,

 

Хтось ходить на привілля верховіть,

Вдихаючи натхнення гір просторів,

А хтось вервечку тем несе зі зборів,

Лиш автора за віршик похваліть!

 

Благі людських діянь і творів цілі?

Чи праведні дороги до мети?

Високі до трудів своїх вимоги?

 

Всі дії – чинні, вивірені, вмілі,

Поможуть зло і лінь з путі змести

Для миру, щастя, духу перемоги!?

 

 

11. Для миру, щастя, духу перемоги,

Читачу, що сьогодні робиш ти?!

Чи маєш ціль завітної мети,

Достатньо сил, упевненої змоги,

 

Уміння вірно вибирать дороги,

Йдучи котрими, цілі досягти,

Проклавши через урвища мости,

Можливо, без сторонньої підмоги?!

 

І чи міцний, непереборний дух

Підбурює збиратися негайно

Рушать вперед осібно, чи в гурті

 

Рішати: хто – овечка, хто – пастух?!

Вперед, аби вам не було загайно,

Щоб стали ви – герої, не святі!

 

 

12. Щоб стали ви – герої, не святі,

По суті, треба небагато нині:

Притишить балачки ума і ліні,

Бурчання втамувати в животі,

 

Упевнитись у вибраній меті:

Чим підсобити рідній Україні

У нинішній багатогранній днині,

Коли вона задачі непрості

 

Вирішує в столиці і на сході?!

Без вас одній їй справитися годі!

Ізнову розпинають на хресті

 

Усе, що миле волі і свободі!

Ізнов хрести з кровиною на споді

Постали на згорьованій путі!..

 

 

13. Постали на згорьованій путі:

Лук’янівське СІЗО, сирі підвали

Жовтневого палацу, де вбивали

Творців сатрапи в темному куті,

 

А трупи – в Биківні ліси густі;

Каналу Біломорського завали;

Мордовських таборів лісоповали;

Вугільних шахт забої в Воркуті!..

 

Росія зарясніла таборами!..

Мільйонів десять щезло в них навік

Од каторжної праці і знемоги

 

За синіми дрімучими борами…

Нікому не продовжували вік

ГУЛАГи, Колима і Сандармохи…

 

 

14. ГУЛАГи, Колима і Сандармохи –

На герб взамін дводзьобого орла:

У крові московитів – кабала!

Міста і житла в більшості – остроги,

 

Царків над людом влада і залоги!

Майбутнє у такого краю – мла:

Якщо на владу чується хула –

На смілих насуваються облоги!

 

Є в пам’яті повстання Спартака?

Та нинішня Росія – не така,

Боїться ще щитів, бронежилетів,

 

Що застують московського царка!..

Творців остання смертна мисль стрімка:

«О, скільки буть могло натхненних злетів!..»

 

Кода

 

Співці, ви – Прометеї духу, Слова!

Буремна душам випала пора

Для творчості натхненного пера!

Поети знають більше богослова,

 

Якщо в рядочках зерня, не полова –

Рясніє плідна нива для добра:

Метафора породжується РА!

Нагадує письменство риболова:

 

Із мовної правічної ріки

Слівця вловивши, записать в рядки

Для розвою свідомості, просвіти!

 

Письменники – відважні моряки,

Курс їхніх шхун підказують зірки!..

Творіть підмур культури і освіти!

Всі матеріали сайту, крім тих, де явно вказано джерело даних, є власністю автора Оліфірова В.М. та захищені законом України "Про авторські та суміжні права". Використання матерiалiв дозволяється за умови посилання (для інтернет видань - гiперпосилання) на www.lifesense.com.ua з зазначенням автора.