Магістрал
О, де ж ті вікопомні,
невмирущі,
Навіки людству пам’ятні слова,
Аби лице світліло й голова,
Пояснювались обрії грядущі?!
Всі генії віків на світі сущі,
Пізнавши суть Всесвітнього
єства,
Людську природу і Творця дива,
Народну мудрість із людської
гущі,
Пісень народних хоровий мотив,
Байки, казки, легенди і балади,
Творцями стали дум, елегій, од…
Із давнини луною лейтмотив:
Є генії, невидимі для влади?!
Де обрії омріяних свобод?..
1.О, де ж ті вікопомні,
невмирущі
З’явились перші звуки і склади,
Що люди прорекли вряди-годи?!
Народжувались поміж них тямущі,
Відтворювали гомін річки, пущі,
Обцмокували шум на всі лади,
Аби пролізла думка до балди!..
Якби ж то всі думки були
цілющі,
Зображували образи ясні!..
В переплетінні синапсів
нейронів
Зароджувалась мовонька жива!
Як жито сходить в полі навесні,
На світло виповзали з темних
скронів
Навіки людству пам’ятні слова!
2. Навіки людству пам’ятні слова
Рекли здавен філософи, поети,
Їх описи історії, памфлети –
Пристрочена до тла віків канва…
Насправді вся історія нова –
Лиш те, що не пірнуло в води
Лети…
В новому шапіто – старі сюжети,
Одвіку древні, як ковил-трава…
Історія древніша від Адама,
З ребра котрого проявилась дама
–
Історія мільйони літ трива!
Історія цивілізацій – драма,
Творцем для людства задана
Програма,
Аби лице світліло й голова…
3. Аби лице світліло й голова,
Потрібно розуміти суть
Творіння:
Ростки з якого з’являться коріння?!
Для чого в Землю шахта бурова
Просвердлена? Чи є бурить права
У людства, що не досягло
прозріння?
Двоногі неосвічені створіння
Потрухлі пожинатимуть жнива!
Достигле зерня виплекають ниви,
Як визріє свідомість у людей –
Пощезнуть врешті війни
проклятущі!
Тож нині не годиться буть
лінивим!
Знаннями не зіпсованих ідей
Пояснювались обрії грядущі!..
4. Пояснювались обрії грядущі
Волхвами людству, щоби в
темноті
Лиш праведні знаходило путі.
Із праведним знанням ставали
дужчі
Мандрівники, а лежні завидющі
Сотали днини в ледарстві пусті…
Їх огортали сутінки густі –
І обрії ставали тьмяні, вужчі…
Та щоби вижить, ледарі дурні
Практикувались в здирстві і
війні,
В них руки не трудящі –
загребущі!
Їх доля – жить у власному
лайні!..
Натхненний труд плекають в
кожнім дні
Всі генії віків на світі
сущі!..
5. Всі генії віків на світі
сущі
Письмо вже мали, мову,
календар,
Уловлювати мислі Божий дар,
Не об’їдались, майже непитущі,
У пошуку натхнення невсипущі!
З них майже кожен мудрий був
звіздар,
У Музи вірний, відданий трудар!
Були між них заможні й неімущі,
Та розуміли: тілом править дух!
У Творенні Творець не знає
втоми!
Орлом недремним, мудрим, як
сова,
Стать має кожен творчий
відчайдух,
Аби тлумачить людству: звідки,
хто ми,
Пізнавши суть Всесвітнього
єства!
6. Пізнавши суть Всесвітнього єства,
Напевно, ліпше буде жити люду,
Якщо з очей облупимо полуду,
Бо ледарів не вивезе крива…
Відсутня стане пошта польова,
Поменшає ревнивих чвар і блуду,
І медицина набереться глузду!
В правиці наймудріших булава
Укаже напрям праведного ходу,
І людність в мирі виплекає
згоду!..
Матерія ж дискретно-хвильова
Дарує людству творення свободу,
Щоб люди пізнавали силу Роду,
Людську природу і Творця
дива!..
7. Людську природу і Творця
дива
Старається пізнати люд одвіку,
Та має в цьому ділі заковику…
Куди стрілу направить тятива?
Ця загадка, і справді вікова,
Відгадку має вірну на повірку:
Гіпотеза проходить перевірку –
Свідомості робота вольова
Ученого людського колективу
З ефіром здатна будувать світи,
На Матінці-Землі тепер ростучі!
Щоб людство мало мирну
перспективу,
Людино, зрозумій і освяти
Народну мудрість із людської
гущі!..
8. Народну мудрість із людської
гущі
Збираймо, мов у стільники меди!
Хоч в генах залишилися сліди
Трипілля, та вітри північні
злющі
Грабують все підряд до
шкаралущі
Руками злої дикої орди,
Її закон – вбивай, руйнуй,
кради!..
Орду чекають кари неминущі!
Трипілля не залишило письма,
Та мова рідна – старша од
санскриту!
Цій темі Наливайко присвятив
Дослідження для розуму-ума!
Впливає радо в ДНК відкриту
Пісень народних хоровий
мотив!..
9.Пісень народних хоровий мотив
Тепер нечасто чути в плинній
днині –
Все менше виконавиць піють
нині…
Немає тим пісням альтернатив:
Якщо їх втратим – мало
перспектив
Культуру зберегти в її
корінні!..
Тривають зміни світу докорінні,
Історії в майбуть локомотив
По швидкісній несеться
магістралі!
Мандрівців манить швидкості
екстаз,
В гонитві утрачаєм цінні
клади!..
Кому потрібне карколомне ралі?!
В майбутнє пхають людства
тарантас
Байки, казки, легенди і
балади!..
10. Байки, казки, легенди і
балади
І досі актуальні, як колись,
Хоч майже байкарі перевелись,
А казкарі тепер не кажуть
правди –
Виспівують осанну і рулади
Ділкам, що в кабінетах
розвелись
Державних… Ще добром не
запаслись
Чинуші, олігархи-казнокради?!
Не тільки воріженьки із орди
Державі шкодять – є й колона п’ята!
Хто має владу: шахраї? Народ?
Чи чесні для орди, бандюг суди?..
Трудяги-прометеї – не хлоп’ята –
Творцями стали дум, елегій, од…
11. Творцями стали дум, елегій,
од
Учителі, філософи – пророки!
Писалось їм у різнобарвні
строки,
До Муз секретний мали ключ і
код!..
В письмі не існувало перешкод,
Та мали пильно здійснювати
кроки,
Аби не наліпили їм пороки,
Мовляв, у творах забагато
шкод!..
Одні були глашатаями люду,
А інші забирались в халабуду –
Не дуже полюбляли колектив,
Чи щоб уникнуть церкви, влади,
суду?!
Аби поменше приставало бруду –
Із давнини луною лейтмотив?!
12. Із давнини луною лейтмотив:
Як люд сприймає світочів
просвіти?!
Чи вистачає в люду знань,
освіти,
Аби месій він не занапастив,
Схваливши ряд убивчих директив,
Таких, як штампували московіти,
Щоб викорчувать і коріння, й
віти?!
Мільйонам люду вік укоротив
Церковний біс, а владний кат
народів
Крізь табори мільйони
пропустив, –
Штики в почоті, кулі і
приклади, –
Кат не виносив ґазд, ґаздинь городів:
Хрестами пів країни похрестив!..
Є генії, невидимі для влади?!
13. Є генії, невидимі для влади?!
Їм влада пропонує два шляхи:
Служити владі ревно, без пихи;
Співати владі гімни, серенади;
Не пхатись на трибуни, барикади;
Раз по раз дуть в державницькі міхи;
Ні пари з уст про владарів гріхи,
Інакше – ні прощення, ні пощади:
Хто не сприйняв умов страшної гри,
Кому противні окрики й огради,
Хто несвободі повний антипод –
Загуркотять етапом в табори!
Не любить влада непокори, «зради»!
Де обрії омріяних свобод?!
14. Де обрії омріяних свобод?
Утямлена свобода – необхідність
Являти у Творця Програмах
плідність
На благо всіх – не лиш своїх
вигод!
Не так багато у житті нагод, –
Для багатьох це нині
очевидність, –
На трон всадивши справедливість,
гідність,
Звільнить від лжі і тьми увесь
народ!..
Лжа – од властей, а тьма – од
вір невірних!
Небесних не очікуймо послів!..
Вони нас бачать, певно,
невсипущі,
Та проповідей не речуть
нагірних?!
Шукаймо сенси призабутих слів:
О, де ж ті вікопомні, невмирущі?!
Кода
В санскриті «медва мушва» – це бджола,
А «мата, бграта» – видим матір, брата!..
Переселенців прийняла Бгарата –
З Аратти древня людність добрела,
І мову, і культуру принесла
В верхів’я Гангу… Що ж за край – Аратта?
Літописи – минувшини утрата?!
Від Борисфена до Карпат жила –
Аж до Дунаю – вміла, працьовита
Прадавня людність. В них була розвита
Ратаїв нива, селища-круги,
Хатини-зруби з пічками, столами,
Корівки, кози, коники з волами,
Садочки вишень, Сонячні Боги!.. 27.03 – 4.04.2023 р.