Магістрал
Слова: свобода, незалежність, воля!
За кожним словом – сенс із тла віків!
Поняття ці – у генах прабатьків,
Плід кров’ю, потом зрошеного поля:
Людська щаслива чи злиденна доля;
Побіди і поразки вояків;
Затвор, в’язниця, двері без замків,
Свобідний вибір: воля, чи неволя?!
Свобод багато, мало, чи – одна?
Буває незалежність у природі?
Свобода – шлях до радощів, біди?!
Яка у незалежності ціна?
Свобода – у людині, у народі?
Свобода – бездіяльність, чи труди?!
1.Слова: свобода; незалежність; воля;
Сім’я; родина; рід; рідня; народ
І батьківщина, вільна від заброд;
Село; хатина; в печі бараболя;
Цвіт палісаду – мальва і красоля;
Родюча нива, плідні сад, город…
Все маєш – непотрібно нагород!
Рішай: яка твоя життєва роля?!
Є змалечку у кожного сім’я,
Велика чи мала, та є родина,
Тепло, любов і пестощі батьків,
Щоб чесним у дітей було ім’я,
Щоб оминала рід лиха година,
За кожним словом – сенс із тла віків!
2.За кожним словом – сенс із тла віків,
Стремління, титанічна праця роду:
Рід в герцях славних здобував свободу,
І не терпів між роду бабаків,
А з волею ще ріс до чумаків,
Гнав ворогів із заходу, зі сходу,
Любив веселі жарти і пригоду,
Кріпких ростив дівчат, молодиків –
Заради повноцінної людини
Плекались щастя, радощі дитини,
Мужніли покоління козаків!
А Рай – де омивають плід рідини,
В плаценту чисту кров несуть судини!
Поняття ці – у генах прабатьків!
3.Поняття ці – у генах прабатьків:
Відстоювати край до перемоги,
Коли враги вдавались до облоги,
Мов зграя злих зажерливих вовків,
Чи кодло павуків-хрестовиків!
Бувало, відступали в ніч знемоги…
На ранок в бій вели стежки-дороги
Гартованих в борні чоловіків!..
Ходили в дальні козаки походи,
Бо не терпіли зрадництва, ярма,
На кшталт патріотичного Де Голля!
Прославили козацтво родоводи!
Козацтво – не пройдисвітів юрма:
Плід кров’ю, потом зрошеного поля!
4.Плід кров’ю, потом зрошеного поля –
Країна незалежна, дорога!
Відстоювать її чи є снага
У земляків – не перекотиполя,
Хто добре знає, де – брехня, сваволя,
А де панує правдонька нага,
Де є до незалежності жага:
В синочка – льоля з духом Гуляйполя,
На батьку ж – убирання чи мундир?!
Чи ми готові відстояти мир
Словами і ділами – без пістоля –
На весь вкраїнський миролюбний шир?!
Всяк сам собі – слуга і командир:
Людська щаслива, чи злиденна доля!..
5.Людська щаслива, чи злиденна доля –
В трудах буденних, думах, уві сні;
Веселі чи зажурливі пісні
Із призвуком дієза чи бемоля;
Розсипана по клавішах квасоля
Баянних чорно-біла – на війні,
Од Волги до Берліна, у борні
Звучав баян майстерного Різоля,
Раніше – й для генсека із Кремля!..
В роки комуністичної навали
В країну слали полчища штиків,
І просякали стяги: кров-земля!..
Частенько не з книжок ми пізнавали
Побіди і поразки вояків!..
6.Побіди і поразки вояків
Для України – невичерпна сага!
Їх мужність, самовідданість, відвага,
Самопожертва, – від одинаків
До груп, загонів козаків-стрілків
Під майорінням бойового стяга, –
То духу українського звитяга,
Продовження побід січовиків!
Знов поворот спірального зигзага:
Кремль на кінцівках жерл несе нам «блага»!?
Загарбників могили – без вінків!..
Законів, міжнародних норм зневага –
До чого призведе безкарна спрага:
Затвор, в’язниця, двері без замків?!
7.Затвор, в’язниця, двері без замків…
Затвор – не тіла вибір: духу, волі!
Затворників печер було доволі,
Для люду – вікопомних маяків?!
Затвор – не для зажер і слизняків,
На це не підуть люди, духом кволі!..
В’язниці – тіла прикрощі і болі –
Пригнічують не тільки слабаків,
Але вони не зломлять сильних духом:
Сверстюк, Гель, Дзюба, Чорновіл і Стус!..
Коли не сам ти, мов в степу тополя,
Є рідні душі – то не стане пухом
Земля, якою мандрував Ісус!?
Свобідний вибір: воля, чи неволя?!
8.Свобідний вибір: воля, чи неволя?!
Якщо весь світ то – сонмище програм,
Чи є в людей свобода хоч на грам?
Хоча б уздріти контур біополя!..
Немає до Індуктора пароля –
За мить не створиш піднебесний храм:
Дає Індуктор плоть земним дарам!..
Земний же рівень шостий – парасоля,
Що резонує з черепом людей, –
Людей розумних, не людей-приматів, –
Розумність мізків втримує вона,
Спрямованих на благо дум, ідей!
Тому й несхожий люд на автоматів!..
Свобод багато, мало, чи – одна?
9.Свобод багато, мало, чи – одна?
В дитят у пелюшках нема свободи?
Свобода перша – то нормальні роди!
Свобода дати дітям імена,
А виросте служниця чи княжна –
Залежить від освіти і породи,
Бажань і мрій, сумлінності і вроди,
Частково лиш – від статків чи майна!..
Свобода є у виборі професій,
Є вибір: місць роботи і житла,
В одежі, поведінці, думах, моді,
Сповідуванні вірувань, конфесій,
В знаходженні життя людського тла!..
Буває незалежність у природі?
10.Буває незалежність у природі?
Свобода – вибирать щоденну путь,
Байдикувать, чи бажане здобуть?!
Ростити зелень, овоч на городі,
Радіть садків осінній нагороді,
Де кури жовте листячко гребуть?..
Сприймать порожнє, чи змістовну суть?
Багато гине врожаїв в негоді!..
Якщо не зрозуміємо основ
Природних явищ Матінки Земної –
Десь обмаль, де – потопами води,
То на граблі ступатимемо знов!
Спасіння тре шукати не у Ної!..
Свобода – шлях до радощів, біди?!
11.Свобода – шлях до радощів, біди?!
Свобода вибирати думку, дію,
Щоразу підпрягаючи надію,
Що путь блага приводить до мети!
Але без діла довго не сиди!
Якщо собі благу намислив мрію
І порішив: «Які я зерна сію?
Якого збіжжя виростуть ряди?..» –
Намріяне почни жвавеньким стартом,
З цікавістю, веселістю, азартом,
Чи справа грандіозна, чи дрібна,
Хай справа духу вивершиться гартом!
Тоді й не здасться запитання жартом:
Яка у незалежності ціна?
12.Яка у незалежності ціна?!
За незалежність гинули мільйони
Цивільних, і військові батальйони –
Голодомори, й не одна війна!..
І нині лізе враг, мов сарана:
Снують з боєприпасами колони,
З пальним і продовольством – ешелони:
Кордон на сході – сито, не стіна!..
Враги прийшли до нас пихаті, горді!..
Їх трупи – тьма – не бачать матері,
Коли вділяєм відповідь заброді!
Тре добре дати ворогу по морді:
Його життя – в царка на олтарі!..
Свобода – у людині, у народі?
13.Свобода – у людині, у народі?
В країнах поневолених – раби!
Там часто ними множаться гроби –
Квітує рабство у людській породі!?
Хто ж хазяйнує у своїй господі,
На полі щедрі сіючи хліби:
День – для трудів, хвилина – для мольби,
Про сутнє купно баючи на сході –
В таких людей багацько є свобод:
Виходить купно засівати поле,
Ставати збройно на шляху орди!
Всі люди вільні – вольний весь народ!
Як не твоя, тоді – чия ти, воле?!
Свобода – бездіяльність, чи труди?!
14.Свобода – бездіяльність, чи труди?!
У всім потрібні регулярність, міра,
Світогляд вірний: є знання – є й віра!
Жагу пізнання в серці пробуди,
Дорогою життя своєю йди,
Твори і мрій, ти – не ягня-офіра!
Лишень людина хира, тонкошкіра
Лишає по життю бліді сліди!..
Женім негідне із думок і краю!
Збираймось в творчі, ділові гурти
Для радості і творчості роздолля,
Для розбудови в Україні раю!
Над сенсом слів цих поміркуй і ти –
Слова: свобода, незалежність, воля!
Кода
Всім, хто пройшли крізь вогнища боїв,
Випробування духу і звитяги –
Побідні вище піднімаймо стяги!
Женімо казнокрадів, шахраїв,
Відстоюймо позиції країв –
Місцевих колоритів переваги,
Збираймося в державницькі ватаги
Супроти неприятельських роїв!
Зберемось купно – обезглавим змія!
Ця світова, погодна веремія
Світобудови проявляє лад!
Той, хто світобудову розуміє –
У багатьох ділах єство розкриє,
А головне – зміняє сутність влад!.. 23.01.2021 р.