    
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 Вінок сонетів «Свобода, незалежність, воля»Магістрал
Слова: свобода, незалежність, воля! За кожним словом – сенс із тла віків! Поняття ці – у генах прабатьків, Плід кров’ю, потом зрошеного поля:
Людська щаслива чи злиденна доля; Побіди і поразки вояків; Затвор, в’язниця, двері без замків, Свобідний вибір: воля, чи неволя?!
Свобод багато, мало, чи – одна? Буває незалежність у природі? Свобода – шлях до радощів, біди?!
Яка у незалежності ціна? Свобода – у людині, у народі? Свобода – бездіяльність, чи труди?!
1.Слова: свобода; незалежність; воля; Сім’я; родина; рід; рідня; народ І батьківщина, вільна від заброд; Село; хатина; в печі бараболя;
Цвіт палісаду – мальва і красоля; Родюча нива, плідні сад, город… Все маєш – непотрібно нагород! Рішай: яка твоя життєва роля?!
Є змалечку у кожного сім’я, Велика чи мала, та є родина, Тепло, любов і пестощі батьків,
Щоб чесним у дітей було ім’я, Щоб оминала рід лиха година, За кожним словом – сенс із тла віків!
2.За кожним словом – сенс із тла віків, Стремління, титанічна праця роду: Рід в герцях славних здобував свободу, І не терпів між роду бабаків,
А з волею ще ріс до чумаків, Гнав ворогів із заходу, зі сходу, Любив веселі жарти і пригоду, Кріпких ростив дівчат, молодиків –
Заради повноцінної людини Плекались щастя, радощі дитини, Мужніли покоління козаків!
А Рай – де омивають плід рідини, В плаценту чисту кров несуть судини! Поняття ці – у генах прабатьків!
3.Поняття ці – у генах прабатьків: Відстоювати край до перемоги, Коли враги вдавались до облоги, Мов зграя злих зажерливих вовків,
Чи кодло павуків-хрестовиків! Бувало, відступали в ніч знемоги… На ранок в бій вели стежки-дороги Гартованих в борні чоловіків!..
Ходили в дальні козаки походи, Бо не терпіли зрадництва, ярма, На кшталт патріотичного Де Голля!
Прославили козацтво родоводи! Козацтво – не пройдисвітів юрма: Плід кров’ю, потом зрошеного поля!
4.Плід кров’ю, потом зрошеного поля – Країна незалежна, дорога! Відстоювать її чи є снага У земляків – не перекотиполя,
Хто добре знає, де – брехня, сваволя, А де панує правдонька нага, Де є до незалежності жага: В синочка – льоля з духом Гуляйполя,
На батьку ж – убирання чи мундир?! Чи ми готові відстояти мир Словами і ділами – без пістоля –
На весь вкраїнський миролюбний шир?! Всяк сам собі – слуга і командир: Людська щаслива, чи злиденна доля!..
5.Людська щаслива, чи злиденна доля – В трудах буденних, думах, уві сні; Веселі чи зажурливі пісні Із призвуком дієза чи бемоля;
Розсипана по клавішах квасоля Баянних чорно-біла – на війні, Од Волги до Берліна, у борні Звучав баян майстерного Різоля,
Раніше – й для генсека із Кремля!.. В роки комуністичної навали В країну слали полчища штиків,
І просякали стяги: кров-земля!.. Частенько не з книжок ми пізнавали Побіди і поразки вояків!..
6.Побіди і поразки вояків Для України – невичерпна сага! Їх мужність, самовідданість, відвага, Самопожертва, – від одинаків
До груп, загонів козаків-стрілків Під майорінням бойового стяга, – То духу українського звитяга, Продовження побід січовиків!
Знов поворот спірального зигзага: Кремль на кінцівках жерл несе нам «блага»!? Загарбників могили – без вінків!..
Законів, міжнародних норм зневага – До чого призведе безкарна спрага: Затвор, в’язниця, двері без замків?!
7.Затвор, в’язниця, двері без замків… Затвор – не тіла вибір: духу, волі! Затворників печер було доволі, Для люду – вікопомних маяків?!
Затвор – не для зажер і слизняків, На це не підуть люди, духом кволі!.. В’язниці – тіла прикрощі і болі – Пригнічують не тільки слабаків,
Але вони не зломлять сильних духом: Сверстюк, Гель, Дзюба, Чорновіл і Стус!.. Коли не сам ти, мов в степу тополя,
Є рідні душі – то не стане пухом Земля, якою мандрував Ісус!? Свобідний вибір: воля, чи неволя?!
8.Свобідний вибір: воля, чи неволя?! Якщо весь світ то – сонмище програм, Чи є в людей свобода хоч на грам? Хоча б уздріти контур біополя!..
Немає до Індуктора пароля – За мить не створиш піднебесний храм: Дає Індуктор плоть земним дарам!.. Земний же рівень шостий – парасоля,
Що резонує з черепом людей, – Людей розумних, не людей-приматів, – Розумність мізків втримує вона,
Спрямованих на благо дум, ідей! Тому й несхожий люд на автоматів!.. Свобод багато, мало, чи – одна?
9.Свобод багато, мало, чи – одна? В дитят у пелюшках нема свободи? Свобода перша – то нормальні роди! Свобода дати дітям імена,
А виросте служниця чи княжна – Залежить від освіти і породи, Бажань і мрій, сумлінності і вроди, Частково лиш – від статків чи майна!..
Свобода є у виборі професій, Є вибір: місць роботи і житла, В одежі, поведінці, думах, моді,
Сповідуванні вірувань, конфесій, В знаходженні життя людського тла!.. Буває незалежність у природі?
10.Буває незалежність у природі? Свобода – вибирать щоденну путь, Байдикувать, чи бажане здобуть?! Ростити зелень, овоч на городі,
Радіть садків осінній нагороді, Де кури жовте листячко гребуть?.. Сприймать порожнє, чи змістовну суть? Багато гине врожаїв в негоді!..
Якщо не зрозуміємо основ Природних явищ Матінки Земної – Десь обмаль, де – потопами води,
То на граблі ступатимемо знов! Спасіння тре шукати не у Ної!.. Свобода – шлях до радощів, біди?!
11.Свобода – шлях до радощів, біди?! Свобода вибирати думку, дію, Щоразу підпрягаючи надію, Що путь блага приводить до мети!
Але без діла довго не сиди! Якщо собі благу намислив мрію І порішив: «Які я зерна сію? Якого збіжжя виростуть ряди?..» –
Намріяне почни жвавеньким стартом, З цікавістю, веселістю, азартом, Чи справа грандіозна, чи дрібна,
Хай справа духу вивершиться гартом! Тоді й не здасться запитання жартом: Яка у незалежності ціна?
12.Яка у незалежності ціна?! За незалежність гинули мільйони Цивільних, і військові батальйони – Голодомори, й не одна війна!..
І нині лізе враг, мов сарана: Снують з боєприпасами колони, З пальним і продовольством – ешелони: Кордон на сході – сито, не стіна!..
Враги прийшли до нас пихаті, горді!.. Їх трупи – тьма – не бачать матері, Коли вділяєм відповідь заброді!
Тре добре дати ворогу по морді: Його життя – в царка на олтарі!.. Свобода – у людині, у народі?
13.Свобода – у людині, у народі? В країнах поневолених – раби! Там часто ними множаться гроби – Квітує рабство у людській породі!?
Хто ж хазяйнує у своїй господі, На полі щедрі сіючи хліби: День – для трудів, хвилина – для мольби, Про сутнє купно баючи на сході –
В таких людей багацько є свобод: Виходить купно засівати поле, Ставати збройно на шляху орди!
Всі люди вільні – вольний весь народ! Як не твоя, тоді – чия ти, воле?! Свобода – бездіяльність, чи труди?!
14.Свобода – бездіяльність, чи труди?! У всім потрібні регулярність, міра, Світогляд вірний: є знання – є й віра! Жагу пізнання в серці пробуди,
Дорогою життя своєю йди, Твори і мрій, ти – не ягня-офіра! Лишень людина хира, тонкошкіра Лишає по життю бліді сліди!..
Женім негідне із думок і краю! Збираймось в творчі, ділові гурти Для радості і творчості роздолля,
Для розбудови в Україні раю! Над сенсом слів цих поміркуй і ти – Слова: свобода, незалежність, воля!
Кода
Всім, хто пройшли крізь вогнища боїв, Випробування духу і звитяги – Побідні вище піднімаймо стяги! Женімо казнокрадів, шахраїв,
Відстоюймо позиції країв – Місцевих колоритів переваги, Збираймося в державницькі ватаги Супроти неприятельських роїв!
Зберемось купно – обезглавим змія! Ця світова, погодна веремія Світобудови проявляє лад!
Той, хто світобудову розуміє – У багатьох ділах єство розкриє, А головне – зміняє сутність влад!.. 23.01.2021 р. |
|
© 2026 Оліфіров Віктор Миколайович. Всі права захищено.
|