Магістрал
У кожної держави – власний лад,
Стрімкі до неба вивершені
храми;
В історії – звитяги, злети,
драми;
Державний унікальний апарат;
Революційна, мирна змінність
влад;
Намічені розвинення програми
Під гаслами з етеру, прапорами
Ведуть людей – їм кажуть – в
Райський Сад!?
Плекають різні люди рідну мову,
Молитвами викохуючи віру.
Розноситься церковний вітром
дзвін –
Посилює розруху? Розбудову?
Бадьорість додає людині? Звіру?
Допомагає звестися з колін?!
1. У кожної держави – власний
лад,
Авторитарний, чи демократичний,
Олігархічний, капіталістичний,
З безправ’ям, самостійністю громад…
Бува правитель мудрий, як
Сократ,
До Істини Небесної дотичний.
Є лад некомпетентний,
хаотичний,
Вистрілює закони невпопад.
Не кожен ті виконує закони:
При владі людям на закон –
плювать,
Обзавелись палацами, шатрами,
Плювати їм на віру і ікони,
Лиш за своє навчились воювать
Стрімкі до неба вивершені
храми…
2. Стрімкі до неба вивершені
храми.
Зі стін на паству дивляться
святі,
До Істини дотичні при житті.
Приходять в храми людоньки з
дарами…
На ручках дітки входять з
матерями,
До бога прорисовують путі!
Архангели завжди на висоті
Небесного театру-мелодрами,
Піклуються про людоньок земних,
Усіх – і веселеньких, і сумних,
Над горами шугають і ярами,
А людям, як не дивно, не до них?!
Занурились в смартфони – не до
книг,
В історії – звитяги, злети,
драми…
3. В історії – звитяги, злети,
драми
У кожного народу за віки…
Є різні між народами зв’язки:
В навалу йдуть, постали
таборами:
Перед такими зачиняють брами,
У герці – і жінки, й
чоловіки!..
Вкладає на могили смерть вінки,
Загиблих душі ввись несе
вітрами…
Роздуті, хворі его – то іржа
Людської ненаситної породи…
Не завше війнам край кладе
парад…
В прі гине, чи й гартується
душа?
Планують нині війни не народи –
Державний унікальний апарат!..
4. Державний унікальний апарат
–
Компактний, компетентний,
доброчесний?
Роздутий, бездіяльний і
помпезний?
Царя оберігає не на жарт?
Дає народ на власть сертифікат
–
Закон правитель втілює
небесний,
При владі смирно шлях торує
хресний?
При нім – дружина, діти, кум і
брат?
Чиновники отримують освіту,
Не привчені до праці і до звіту?!
Не слухають низів прохань,
порад?!
Ведуть діяльність, від народу
скриту?
Усуне звичку вірним буть кориту
Революційна, мирна змінність
влад?!
5. Революційна, мирна змінність
влад
Приносить людям різні
дивіденди…
Це відають, бастуючи, студенти
З часів, коли людей судив
Пілат!
Не відав люд тоді ціни відплат?..
До мирних змін ведуть
авторитети.
Готують революції агенти –
Штовхають люд на гребні барикад
В мутних специ ловити рибу
водах,
Хапати владу, що пливе до рук,
Подалі від розпеченої магми…
Буває, власть мандрує у
походах,
В порожній перетворюючи звук
Намічені розвинення програми…
6. Намічені розвинення
програми:
Є кошти, графік здійснення
подій,
Є люди, підготовлені до дій,
У кожного з людей достатньо
тями,
Як злагоджено діяти гуртами
Ватазі енергійній, молодій,
Аби збулося втілення надій
Барвистими веселки кольорами!
Відкриється можливостей вікно,
Як всім народом діять заодно
За правилами дружніми хірами!
Люд купно вчився діяти давно,
Пліч-о-пліч, як в далекому
кіно:
Під гаслами з етеру, прапорами!..
7. Під гаслами з етеру,
прапорами
Цивільні, ратні діялись труди
В часи розвою і в роки біди!
Вперед – чоловіки, позаду –
дами,
Второваними ідучи слідами,
Допомагали братчикам завжди,
Підтримували квартою води
Сестрички, жони, донечки і
мами:
Є віра в перемогу, волю, мир,
У поміч неба і у Матір-Славу!
Лунатиме не вічно рев гармат!
В якім краю при владі бузувір –
На мирний люд влаштовують
облаву:
Ведуть людей – їм кажуть – в
Райський Сад!?
8. Ведуть людей – їм кажуть – в
Райський Сад
Опісля вин, гучного карнавалу
По просіках тайги, лісоповалу,
Подалі від отецьких теплих хат.
Озброєний позаду ар’єргард:
Не попадись на мушку коновалу!
Опісля нетривалого привалу
Усім – вперед, і ані руш назад!
Отак вели десятки літ сатрапи
Людей в концентраційні табори,
Бо ліпшого нема од світу схову!?
І нині визвіряються кацапи!..
Буремної воєнної пори
Плекають різні люди рідну
мову!..
9. Плекають різні люди рідну
мову
В земних краях приблизно сто
віків.
Межи краями не було зв’язків.
Природи звуки брали за основу,
Обожнювали Сонечко, корову,
Пан-Місяць, дощик, знаки зір
разків;
Грозою був Нептун для моряків…
Поліпшувать діяльність розумову
Мав розвій мови древніх верств,
краян,
Трипільських хліборобів,
праслов’ян!
Волхву знання небесні і візиру
Були доступні, знаки інь і ян!
Псалми про світоустрій пів
боян,
Молитвами викохуючи віру…
10. Молитвами викохуючи віру,
Люд марив про небесну
благодать,
Щоб менше вдень доводилось
страждать,
Прозріннями прикрасить душу
сіру,
З буденного знайшовши вихід
виру.
Люд вірив в те, що оком не
видать:
Де світлий янгол, там і темний
тать!?
Не рівня громовержець Зевс
сатиру!
Путь Дао, Будди, Крішни,
індуїзм
Спростовують, підтверджують:
вінчає
Життя небесне тіл земних загин?!
Магометанство і зороастризм,
Талмуд і Тора… Людям що віщає,
Розноситься церковний вітром
дзвін?!
11. Розноситься церковний вітром
дзвін.
Хтось хреститься, хто церкви
дзвін почує.
Чи празник, чи біду той дзвін
віщує?
Вподовж віків віщав про різне
він,
Про воскресіння, трупи домовин,
Про ворога, що здалеку кочує –
Хай варта неприятеля чатує,
Шле хутко навстріч бойовий
загін!
Дзвін очищає простір від
напасті,
На світле налаштовує серця,
Подію анонсує обрядову,
Людські утихомирюючи страсті!..
Чи будить дзвін Небесного Отця,
Посилює розруху? Розбудову?!
12. Посилює розруху, розбудову
Миттєва думка – руйнівна?
Блага?
В зустрічнім бачим друга чи
врага?
В почутім віднаходим правду? Змову?
Про що з людьми заводимо
розмову?
Метафорична мова, чи суха?
Як проживати в думах без гріха?
Реальність бачим геть не
випадкову,
Сформовану із виплеканих дум.
Чи розум думи зроджує, чи ум,
Чи серденько дає підказку щиру,
Щоб люди згодом не взяли на
глум?!
Дзвін, звуковий поширюючи
струм,
Бадьорість додає людині? Звіру?!
13. Бадьорість додає людині,
звіру
Енергія, що жевріє в нутрі.
Енергій плин стрімких в
Всесвітній грі
Формується спіралями ефіру,
Пронизує навиліт Всесвіт,
шкіру!..
Ефір від люду скрили лихварі!..
Ефір розкрити людству – на
порі!
Монополісти казяться од жиру,
Задовольняє, мо, поточний стан
Довкілля, кліматичні негаразди
Противників на краще перемін?!
Звичайно, мільярдер, король,
султан
Все роблять, що собі не дасть
пропасти,
Допомагає звестися з колін?!
14. Допомагає звестися з колін
Дух, змалку загартований, мов
криця!
Огень очей і прояснілі лиця
Геть прибирають лінощів заслін,
Звитягу долі додають, розгін,
Міцніше смолоскип трима
правиця,
Досягнення мети в очах
іскриться,
Наступний намічається зачин!..
Отак було у всі часи, одколи
Були ще недосяжні видноколи,
Було здобутків мало, більше –
вад,
Круг селищ височіли остроколи…
Вивчають політичні нині школи:
У кожної держави – власний лад…