Магістрал
Чорнобиль, Прип’ять…Незгасимі зорі!..
Меморіал – з табличками хрести
Тих селищ, що з Землі прийшлось змести,
Пожежників – згоріли у дозорі!..
Москва спроектувала лепрозорій,
Експеримент запрагла провести!
Температура почала рости,
Команди подавалися суворі:
Четвертий розігрівсь енергоблок,
Сказившись, з-під контролю вирвавсь атом,
Розбризкав навкруги гіркий полин…
Руйнує радіація білок,
Недобрим віє стронцій ароматом!..
Аварія змінила часу плин!..
1.Чорнобиль, Прип’ять…Незгасимі зорі:
Не впорався з задачами графіт!
Забив тривогу європейський світ:
Дозиметристи їхні – гострозорі!
В місцевій же зрадянщеній конторі
Постановили: змовчимо – і квит!
Але Європа забажала звіт,
Бо знаючі уже були в мінорі!..
Повіяв вітер сотнями рентген,
Розносячи убивчі стронцій, цезій!..
Тож довелось на сповіді верзти,
Що ж натворив Москви абориген,
Чому не обійшлося без ексцесів?!
Меморіал – з табличками хрести!..
2.Меморіал… З табличками хрести:
Сто двадцять дев’ять селищ, їх немає!..
Бог душі ліквідаторів приймає,
Аби у рай, чи в пекло повести?!
Церковник виголошує псалтир,
І Небо голоси людські сприймає!..
Земля, як може, ще живих тримає!
Люд молиться: «Помилуй і прости!..»
Загорнуті під землю в зоні села,
Мертвенні з-під землі струмлять джерела…
Живим свій хрест чи довго ще нести?!
Була колись місцевість ця весела!..
Уже не буде в зоні новосела
Тих селищ, що з Землі прийшлось змести!..
3.Тих селищ, що з Землі прийшлось змести,
Давнішні види бережуть світлини
І пам’ять ще живих про ті хвилини,
Коли виднілись в будучність мости,
І можна не по течії плисти!..
Забагрянів не тільки кущ калини –
Враз запеклося серце України:
Реактор запалав на три версти!
Була тепленька ніч на схилі квітня…
Хтось вийшов покурити на балкон
У Прип’яті, зібрався й люд надворі,
Але світилась не зоря досвітня:
Поглинув вогнедишний джин-дракон
Пожежників – згоріли у дозорі!..
4.Пожежників – згоріли у дозорі –
Було багато, та дракон – гігант,
І скільки б не натужувавсь гідрант,
Нелегко пащу загасить потворі!
Ще довго джин палав у непокорі,
В нутрі мав смертоносний провіант!
Згорали і майор, і лейтенант
В лікарнях у палаті, в коридорі!..
Реактор розлетівся на шматки,
Випльовуючи стержні-цигарки,
А Дятлов марив: «Будемо в фаворі!..»
Та вийшло все, на горе, навпаки!..
Крутим спеціалістам завдяки,
Москва спроектувала лепрозорій!..
5.Москва спроектувала лепрозорій:
Чорнобиль-2 із купою антен,
Що споживає струм, немов мартен.
Антени височенні і прозорі,
Гудять в цілодобовому надзорі!..
Чим заживить розвідувальний «ТЕН»?
У московітів рішення просте:
У Прип’ять підселити інфузорій
З ураном, щоб генерували струм:
Чотири в ряд, ще будуть п’ята, шоста…
До чого все могло це призвести?
На те не стачить в проектантів дум…
В верхівки знань про атом геть не доста –
Експеримент запрагла провести!
6.Експеримент запрагла провести
Для армії, а може, для науки
«Бригада», тож узявши віжки в руки,
На себе стала їх чимдуж тягти:
В режим робочий кілька змін внести
Реактора. Старались без принуки,
Щоб їх хвалили діти і онуки
За рух до ефемерної мети?!
Та чи легенда про Чорнобиль-квітку,
Чи біс на блок поставив чорну мітку –
Не так реактор став себе вести!
Зробилось в залі моторошно свідку:
Нестримно швидше, ніж в Сахарі влітку,
Температура почала рости!..
7.Температура почала рости!
А опустивши стержні із графітом
В реактор перегрітий, враз софітом
Уран засяяв на усі світи!
Чим можна катастрофу відвести?!
Було запізно радитись зі світом:
Зірвало дах, джин вирвався з «привітом»!..
Усі пожежні ближніх зон пости
Примчалися приборкувати джина!
У бій з вогнем кидався чоловік,
Світились страх і впевненість у взорі!
Молилася і плакала дружина!..
Здавалось: Часу зупинився лік!
Команди подавалися суворі…
8.Команди подавалися суворі,
Та попервах не знав іще ніхто,
Яке уран розігрує лото…
Звучало різне в велелюднім хорі!..
Невидимі, з’явились перші хворі,
Все завертілось в цирку шапіто!
«Світилися» земля, вода, бетон…
Вивозили людей, закляклих в горі…
Світили більше тисячі рентген,
Куди злий джин плював із пащі піну,
Розносив вітер цезію пилок…
Той жах не змалював би і Гоген!..
А для Москви занижували ціну:
Четвертий розігрівсь енергоблок…
9.Четвертий розігрівсь енергоблок?
Так виглядав експеримент на старті…
Чого оті експерименти варті?
Хто наслідків розплутає клубок?!
Який для цього знадобиться строк,
В якому герці, при якому гарті?!
На світовій світивсь Чорнобиль карті,
Як ядерного ящура урок!..
Стурбовану Москва вдягла гримасу,
Мов, що там знов накоїли хохли?!
Але
фортуна повернулась задом,
Біда набрала вже критичну масу!
Замовчати біду ту не могли –
Сказившись, з-під контролю вирвавсь атом!..
10.Сказившись, з-під контролю вирвавсь атом,
У світі натворив багацько зла…
Немає в зоні жодного села,
А сім’ї розпрощались з братом, татом!..
Чорнобиль скорбним прогримів набатом!
Кого в труну болячка не звела,
Ще тягнуть лямку впертістю вола…
Але не вдовольнились результатом,
Траншеї рили в зоні вояки –
Загарбники, зайшовши з Білорусі,
Знов лізла радіація з щілин!..
Та їм було, безмозким, невтямки –
Забули джина, що по всій окрузі
Розбризкав навкруги гіркий полин?!
11.Розбризкав навкруги гіркий полин
Оскаженілий ядерний реактор!..
І тут людський призвів до горя фактор!..
Не прагнуть люди визнавать провин…
Провини перемеле часу плин,
Чи переоре гусеничний трактор?!
Виходив на борню, мов гладіатор,
Із джином батько, брат, онук чи син!..
Різноманіття збільшилось мутацій!
Це зрозуміло і без медитацій,
Бо з металевим присмаком кілок
Стримів у горлі денно… Консультацій
Було корисних мало в час міграцій –
Руйнує радіація білок!..
12.Руйнує радіація білок,
Щитоподібну залозу, судини, –
Вразливих зон багато у людини, –
Периферійних нервів ряд гілок…
З дефектами розплоджують діток
І люди, й звірі… Ті страшні картини
Застали ліквідаторів частини,
Здоров’ям джину платячи оброк!..
В Ораному – машини і палатки;
В Дитятках – санобробка, змінний стрій;
На АПК – обіди, борщ з салатом
І кашею… Рудого лісу латки
Ще десь лишились… А в країну мрій
Недобрим віє стронцій ароматом!..
13.Недобрим віє стронцій ароматом
На землі, людом вквітчані колись!..
Здавен в цих землях люди обжились,
Оброблених древлянином, сарматом…
Зробивсь Чорнобиль безтілесним катом!..
Так і Віцея вибухнула – блись!..
У пояс астероїдів влились
Її уламки, стали зорепадом…
Земля і Місяченько в давній час –
Осколки Тіамата з ветхим строком!
Вб’ємо в науки офіційні клин:
Дискретний час – ефір! Його запас –
Весь Всесвіт! Хоч ефір невидний оком –
Аварія змінила часу плин!..
14.Аварія змінила часу плин:
Союз розпався, як і цезій з йодом!..
Вкраїна власним зайнята городом,
Тартарія не встала ще з колін!..
Століть достатньо в часі і хвилин,
Щоб розквитатись з північчю і сходом:
Із рабсько-завойовницьким «народом»,
Що знову множить стоси домовин…
Всіх зрадників, загарбників киями
Гнать за пруги, якщо хтось добіжить!..
Перемогти на суші і на морі
Всіх, хто царка зробились холуями!
Тре «мирний атом» пильно сторожить:
Чорнобиль, Прип’ять – незгасимі зорі!..
Кода
В погруддях вам стоять отут
віками:
Телятников, Тишура, Кибенок
І Правик, Ігнатенко, Титенок,
Ващук… На джина з голими руками
Виходили: квітневими деньками
Задзеленчав Чорнобиля дзвінок –
Весь світ здригнувся!.. Ядерний
клинок
Застряг в серцях безстрашних!.. В
них батьками
Закладено міцний, мов криця, дух,
І кожен був у ділі відчайдух –
Приборкувать пекельний «мирний
атом»!
Щоб рукотворну зменшити біду,
Ішли гасити смерть!.. Тепер в
ряду
Стоять пліч-о-пліч, ніби брат із
братом!.. 26-27.03.2024 р.