Магістрал
Чи є різниця, на яке тату
Військову згодом вдягнеш
уніформу?
Немов наркоз нюхнувши
хлороформу,
Свідомості збагнеш «нову»
мету:
Як варто чатувати на посту,
Подбать про тіла чистоту і
норму,
Якого дать нутру питва і
корму,
І молодість надбать, і
красоту,
Бо номер «шість» бува в ума
палати,
А розум знає: що робить, коли,
Як саме, чим для вирішення
справи,
Як всі життєві виклики долати,
Щоб люди порішать усе могли –
Уму лиш варто не ловити ґави!..
1.
Чи є різниця, на яке тату
Час витрачати, фарби, кошти,
шкіру?
В кориснім регулярність мати
б, міру,
Не штрикать шкіру пробами
Манту,
Лиш голками – в енергій
пустоту
Чи скупченість: сприять
енергій виру;
Речовину плекати в мозку сіру,
І синапсів нейронів густоту:
Малих діток різноманітні рухи
Розумність закладають в юний
вік,
Надійну усвідомлення
платформу…
А в час борні, воєнної
розрухи,
Якщо ти в ділі справжній
чоловік –
Військову згодом вдягнеш
уніформу!..
2.
Військову згодом вдягнеш уніформу,
Життя на захист станеш і сім’ї,
Уміння і можливості свої
Примножиш, і не варто пити
брому
У битві всенародного огрому
Звитяги: козаки – не холуї,
А захищають хати і краї
Од виродків Гоморри і Содому –
Озброєних зомбованих заброд!
Супроти них повстав увесь
народ
З окопу, бліндажа, аеродрому –
Погнати в землю, чи на
розворот!
Очільник їх ховається, мов
крот,
Немов наркоз нюхнувши
хлороформу!..
3. Немов
наркоз нюхнувши хлороформу,
Витають люди у дрімотних снах:
Зображенню поклони б’є монах –
Хіба Творець додолу гне сірому?!
Мільйони гнуть хребтини – для
прокорму,
У полі, на державницьких
чинах,
Життєвий наповняють альманах
Світлинами буденності альбому,
Реальності мандруючи опріч!..
Вона світи являє швидше
світла,
Шалену має з’яви
частоту!
Якщо з Творцем не маєш
протиріч,
Весною, що каштанами
розквітла,
Свідомості збагнеш «нову»
мету!..
4.
Свідомості збагнеш «нову» мету:
Матерію творить на благо
людям;
Займатись перестати
словоблуддям;
Безцінний час не тратити
впусту!
Програмністю змінити суєту;
Суди заповнить правим
правосуддям,
Свідомості чудуючись могуттям,
Збагнувши геніальну простоту
Творця, Його безгласну
допомогу,
Святкуючи над лінню перемогу,
Творіння в дії вкласти
повноту!
Завжди іти із плинним часом в
ногу,
Творця збагнувши віщу
засторогу:
Як варто чатувати на посту?!
5.
Як варто чатувати на посту
Думки, слова, поточні плани,
дії,
Аби збувались бажані події,
Небажане втрачало гостроту?!
Про вод, земель подбати
чистоту,
Плекати світлі і благі надії,
Аби з Землі пощезли лиходії,
Що множать розбрат, війни,
наркоту!
Людців цих небагато, та при
грошах,
Всім світом прагнуть правити
вони!
На березі їх змиє після шторму
–
Погрузнуть в землю: гніт в
важезних ношах!
А праве діло – аж до сивини
Подбать про тіла чистоту і
норму!..
6. Подбать
про тіла чистоту і норму
Без паразитів, вірусів,
грибків –
Поменшає слабих і мертв’яків!
У тілі молодому чи старому
Про кремнію, селену, міді,
хрому
І цинку дбаймо – всіх
«захисників»
Здоров’я, їжа
щоб – без барвників,
Аби хоч завтра – в небо з космодрому!
У міру споживаймо рідини,
Ензимів, вітамінів, а вони
У фрукті кращі, в овочі
сирому,
Для харчування їм нема ціни!
Берім науки дані й давнини:
Якого дать нутру питва і корму?!
7. Якого
дать нутру питва і корму –
Тре б мати інтуїцію таку,
Щоб з’їдене
прийшлося до смаку,
А не вважати їжу за проформу!
До страв в підходах здійснюймо
реформу:
Солодку споживати чи гірку
Поживу – варто знати мастаку,
Аби найліпшу мати тіла форму
Для праці, відпочинку, для
життя,
Народження потомства у Любові!
Вживаймо їжу свіжу і просту,
Вивчаймо організм свій до
пуття!
Здоров’я варт
плекати в ділі, слові,
І молодість надбать, і
красоту!
8.
І молодість надбать, і красоту
Навряд чи допоможе медицина!
Міська б то не була, сільська
місцина –
Її тре оминати за версту:
За повну чи часткову сліпоту
Мотивів хир. А будь-яка
вакцина –
Вважає медицина – є безцінна,
Доказуючи «власну» правоту…
Коронавірус мутував вже тричі
За трійко літ! Тре тричі спирт
вдихать
Етиловий, щоб віруси
розкласти!
Багацько люду вже на кладовищі
–
Туди їх протоколами штовхать,
Бо номер «шість» бува в ума
палати?!
9.
Бо номер «шість» бува в ума палати,
Не лиш медичних – багатьох
«світил»!
Світобудови невідомий «тил»:
В основу взяли хибні
постулати!..
І як їх тупість, хибність
подолати?
Одинадцять «тонких» в людини
тіл!
Енергій не сприймають в ряді
шкіл,
Працюють від авансу до
зарплати?!
Енергій лімфу транспортує
плин!
В кістках, легенях, мозку
капіляри,
Аби еритроцити пропливли –
Пиття з водою будь-якої з глин
Вам в поміч, не медичні формуляри!..
А розум знає: що робить,
коли!..
10.
А розум знає: що робить, коли
Не знає ум відгадок на
питання!
Ума постійні сумніви, хитання
Знайти б одвіт навряд чи
помогли –
Не раз вже воду в ступі
потовкли!..
Нудне ума від ранку
белькотання,
Аж доки думка не засне остання
–
Загусне в ночі, в чорноті
смоли,
Єство відволікає на метання
З кутка в куток – ума щоденна
гра:
Цікавинок шукання для
забави!..
Союз ума із розумом –
зростання
Вмінь, варіантів: що робить
пора,
Як саме, чим – для вирішення
справи!
11.
Як саме, чим для вирішення справи
Допомагають істинні знання?
Не тичеться свідомість
навмання,
І не чекає манни чи халяви,
А тіло робить регулярно
вправи;
Достатньо для відновлення
спання –
Думок ума очищення, прання;
Реальні зріють образи уяви;
Ума нечутний розуму диктат.
Свідомість програмує
результат,
Зусилля спонукає направляти
На створення елегій, саг,
кантат,
І посилає розуму трактат:
Як всі життєві виклики долати?!
12. Як всі життєві виклики долати,
Чи велемудрий відає мудрець,
Опершись на магічний костурець,
Щоб за діяння не було розплати?
Не знали вповні й велети-атланти, –
Чию розумність взяти б за взірець, –
Хто астероїд Геї шле: Творець,
Чи випадок? Щоб Геї не палати,
В магнітне поле втрутившись Землі,
Атланти розкололи астероїд,
І більший шмат з орбіти відвели!..
Щоб знов не наступати на граблі,
Учім минуле, білий і негроїд,
Щоб люди порішать усе могли!..
13. Щоб люди порішать усе могли,
Збагнуть би тре енергію ефіру,
І користатись ним би в саму
міру,
Щоб не палить вугілля до золи;
Щоб атмосферу люди зберегли,
Здолали до ефіру недовіру,
Дали би жить собі, і птаху,
звіру,
Потрави людям, взятку для
бджоли!
Вже медом пахнуть кетяги
акацій!
Чарунки хай наповнюють меди,
Їх бджілки добувають не для
слави,
Та генних їм не тре
модифікацій!..
І людям на добро б верстать
труди,
Уму лиш варто не ловити ґави!..
14. Уму
лиш варто не ловити ґави,
Якщо в людини, звісно, ум –
здоров:
Страхи, недбалість, лінь
переборов;
Давно закинув грати роль
роззяви;
Не видає невігластва заяви;
В нерозумінні не ламає дров,
І не бентежить в організмі
кров,
Підказує: які вживати
страви!..
Хай розум верховодить над умом
І спонукає все робить для
блага
Людей, Природи: духу висоту
Збагнути – тре, щоб розум був
кермом!
Хай шкіру вкриє сонечка засмага,
Чи є різниця, на яке тату?..
Кода
Робити, що попало, часу мало:
Творить встигати б те, що варт лишень,
І бачить ціль, немов стрілець – мішень!
В житті здійснить ми мусимо немало!
Аби життя не гнуло, не ламало,
Любов плекаймо – серденька женьшень!
Тож руки повиймаймо із кишень,
Берімся за роботу, нас чимало,
Сумлінних Божих Світла трударів!
Стараймося без гімнів, прапорів,
Та з радісною піснею у серці
Творити так, аби в труді горів
З нас кожен вічно, серденьком прозрів,
Щораз брав верх над лінню, тьмою в герці! 23-25.05.2024
р.